Євген Коновалець – воїн та провідник ОУН

14 червня минуло 130 років від дня народження українського полковника Євгена Коновальця, який створив Організацію українських націоналістів і Українську військову організацію, якого називають людиною з державницьким мисленням. Він присвятив своє життя утвердженню ідеї незалежної України і став прикладом самовідданої боротьби і патріотизму.
Сьогодні на Львівщині, у селі Зашків, де народився Є. Коновалець, відбулися заходи зі вшанування пам’яті українського політичного і військового діяча, в яких взяли участь і представники Львівського національного аграрного університету.
Розпочався захід поминальною панахидою.
Представники влади, громадськість та молодь поклали квіти до пам’ятника Євгену Коновальцю у Зашкові та спільно виконали Державний Гімн України.
Також гостям було запрезентовано оновлену експозицію меморіального музею Євгена Коновальця.
Викладачі, працівники та студенти Львівського національного аграрного університету долучилися до вшанування пам’яті Євгена Коновальця, адже саме у нашому виші свого часу навчався Степан Бандера. Враховуючи тісні прижиттєві контакти Євгена Коновальця та Степана Бандери, спомин біографії одного керманича ОУН майже автоматично означає заглиблення у факти життя іншого.
Вбивство Євгена Коновальця серед українців сприймалося як дуже болісна втрата, про що свідчить, зокрема, такий факт: у родинному селі Степана Бандери біля церкви з’явилася символічна могила засновника ОУН. Сільські товариші Степана Бандери в такий спосіб вшанували пам’ять Коновальця, що свідчить про неабияку повагу до провідника ОУН, яку їм прищепив їхній односельчанин.
Що Євген Коновалець, що Степан Бандера були і залишаються в пам’яті українського народу вірними його синами, що поклали життя в ім’я ідеї, в яку щиро і беззастережно вірили, – визволення України.
Усе своє життя Коновалець присвятив ідеї незалежної України та став прикладом самовідданої боротьби і патріотизму для сучасників. Тому наш обов’язок сьогодні – гідно вшанувати пам’ять великого сина українського народу та зробити все для того, щоб пам’ять про його відчайдушну боротьбу передавалась з покоління в покоління, гартуючи дух наших майбутніх захисників.