13 жовтня 2021 року у Львівському національному аграрному університеті відбулась урочиста академія, присвячена Дню захисників і захисниць України за участі творчих колективів ЛНАУ.
Захід відкрив виступом ректор ЛНАУ, академік Національної академії аграрних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Академії наук вищої школи України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2019 року, професор, доктор біологічних наук Володимир Васильович Снітинський, який у своєму виступі наголосив на історичних витоках свята і важливості історичної пам’яті у сьогоденні. З молитовним словом звернувся капелан ЛНАУ, отець Іван Венгрин, який закликав до молитви до Пресвятої Богородиці за український народ.
Свято продовжили творчі колективи ЛНАУ: Народна хорова капела «Джерела Розточчя», Народний ансамбль танцю «Первоцвіт» та Народний ансамбль «Троїсті музики».
Завершилось дійство покладанням квітів до пам’ятника Героєві України Степанові Бандері, а також до меморіального знака Героям Небесної Сотні.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 20.09.2021 р. № 1003; Постанови головного державного санітарного лікаря України від 06.09.2021 р. № 10 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»; Рекомендацій Міністерства освіти і науки України, викладених у листі 1/9-487 від 22.09.2021 р.; Наказу Міністерства охорони здоров’я № 2153 від 04.10.2021 р. «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням»; Рішення Львівської міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (протокол № 38 від 8.10.2021 р.); на підставі спільного рішення ректорату ЛНАУ та профспілкової організації працівників (протокол № 5 від 11.10.2021 р.) з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби у Львівському національному аграрному університеті та відокремлених структурних підрозділах в період з 18 жовтня до 5 листопада 2021 року запроваджується дистанційна форма навчання.

За сприяння адміністрації ЛНАУ відділом комп’ютерних інформаційних технологій розроблено та впроваджено сучасну технологію доступу до інтернету.
Для підключення до інтернету використовуйте вашу корпоративну електронну адресу (обов’язково малими літерами) та цифровий пароль.
Усі сучасні операційні системи підтримують автоматичне налаштування при введенні логіну та паролю при під’єднанні до мережі. Старі операційні системи, наприклад Windows 7 та старші, потрібно підключити до мережі за технологією PPPoE. Інструкція з налаштування додається.

Attachments:

File	Опис	File size
Інструкція з налаштування інтернету у ЛНАУ.pdf		685 Kb

Є люди в нашій історії, котрим належить найглибша шана та поклін. До них, безперечно, належить Степан Бандера – славетний українець, чиє ім’я стало символом нації. Він повів за собою сотні тисяч нескорених українців, що своєю жертовністю заклали підвалини незалежної України.
Сьогодні виповнюється 62 роки з дня загибелі, а точніше – підлого вбивства, українського політичного діяча, провідника Організації Українських Націоналістів, патріота Степана Бандери.
15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку № 7 на вулиці Крайтмайр в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський, агент КДБ, зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43-му полі.
Тисячі людей вже від ранку перебували на кладовищі, щоб останній раз глянути на свого Провідника, який для них став прапором і бойовою сурмою, прикладом невтомного борця за найвищі ідеали нації і людства.
Прожите життя, діяльність та ідеї Степана Бандери стали новою опорою для українського націоналізму.
Бути спадкоємцем боротьби Степана Бандери – чин, що потребує великої відповідальності. Його портрети висять по всій Україні, пам’ятники стоять у багатьох містах, на честь нього називають вулиці та проспекти, про нього написані сотні книг – і це лише мінімум. Бандера є джерелом натхнення, позитиву та незламності.
Будьмо достойними носити горде ім’я бандерівця та пам’ятаймо, що його ім’я стало символом гідності та боротьби, а також лакмусовим папірцем, що визначає сутність людей: ворогів України при його згадці трясе, патріотів – підіймає у дусі!

Хай живе Степан Бандера! Слава Україні!

6 жовтня у рамках проведення XXII Міжнародного студентського наукового форуму «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК», який проходив у змішаній формі, відбулися секційні науково-практичні конференції із застосуванням платформи Zoom. Робота форуму здійснювалась на 7 конференціях, де свої наукові публікації представили 485 учасників як із закладів вищої освіти України, так із з-за кордону. Згідно з матеріалами збірника тез доповідей студенти Львівського національного аграрного університету опублікували 383 наукові тези, студенти структурних підрозділів ЛНАУ – 47, студенти з інших ЗВО – 55.
Серед іноземних учасників вищезгаданого заходу – студенти закладів вищої освіти Польщі (Uczelnia Państwowa im. Szymona Szymonowica w Zamościu, Szkoła Główna Gospodarstwa Wiejskiego w Warszawie, Uniwersytet Przyrodniczy w Lublinie, Zachodniopomorski Uniwersytet Technologiczny w Szczecinie, Politechnika Bydgoska im. Jana i Jędrzeja Śniadeckich w Bydgoszczy), Литви (Vytautas Magnus University), Латвії (Kaunas University of Applied Sciences), Державного аграрного університету Молдови, Білоруської державної сільськогосподарської академії.
Широкою є географія учасників форуму із вітчизняних закладів вищої освіти, серед яких були студенти-науковці НУ «Львівська політехніка», Національного університету біоресурсів і природокористування України, НУ «Полтавська політехніка імені Ю. Кондратюка», Одеської державної академії будівництва та архітектури, Київського національного університету будівництва і архітектури, Херсонського державного аграрного університету, Університету банківської справи, Львівського національного університету ім. І. Франка, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка, Вінницького національного аграрного університету, Херсонського національного технічного університету, Луцького національного технічного університету, Національного університету водного господарства та природокористування, а також Рівненського та Мукачівського фахових коледжів НУБіП України.

150 років тому народився один з найвідоміших у світі борців, шестиразовий чемпіон світу, який за 40 років жодного разу не програв, українець Іван Піддубний.
Чемпіон народився 26 вересня (8 жовтня) 1871 року в козацькій родині в селі Красенівка неподалік від Золотоноші, яка на той час була повітовим містечком Полтавської губернії (нині – на Черкащині).
Почавши свою кар’єру у 1897 р. як атлет в пересувному цирку, невдовзі став відомим борцем, що здобув перемогу на всіх великих чемпіонатах Росії та світову славу. У 1905–1909 рр. він з успіхом гастролював у Франції, Бельгії, Німеччині, Італії, країнах Африки. Багаторазовий чемпіон світу з французької боротьби (1904–1909). У 1925–1927 рр. відбулися його гастролі в США, де він також викликав неабияке захоплення. Виступати Іван Піддубний припинив у 1941 р., за вісім років до смерті. Але не припиняв тренувати свої тіло і дух.
Напевно, саме сильний, незламний козацький дух і був причиною трагічного завершення його життя – радянська влада фактично довела його до голодної смерті, не даючи можливості прогодувати себе. Він помер у місті Єйськ на Кубані від голоду й у злиднях.
Важливо пам’ятати, що Іван Піддубний усвідомлював себе українцем. Досить відомою є історія про те, як він власноруч виправив свою національність у паспорті, закресливши «росіянин» і написавши «українець».

6 жовтня у Львівському національному аграрному університеті розпочав роботу XXII Міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій». Такий захід восени в нашому університеті відбувається щорічно і вже давно отримав статус однієї з найважливіших подій у сфері аграрної науки України.
У форумі запланована участь близько 500 представників вітчизняних і зарубіжних закладів вищої освіти та наукових установ. Результати своїх наукових досліджень репрезентують учені з Польщі, Чехії, Туреччини, Латвії, Литви, Білорусі, Молдови, Грузії, Індії. Українську науку на нинішньому форумі представляли вчені близько 50 вітчизняних університетів і науково-дослідних закладів, представники державних структур і бізнесу, громадських організацій.
Із дотриманням протиепідемічних заходів форум розпочався з пленарного засідання в актовій залі університету. Відкриваючи засідання, ректор ЛНАУ академік Володимир Снітинський привітав його учасників та побажав плідної праці, розширення наукових контактів, реалізації творчих задумів. Він зазначив, що за 22-літню історію проведення науково-практичних форумів на них оприлюднено близько 3000 наукових виступів, які репрезентували вітчизняні й зарубіжні вчені – від всесвітньо відомих академіків до аспірантів, які робили в науці перші кроки.