Історія кафедри

Історичні етапи розвитку екологічної науки у ЛНАУ

Історія кафедри екології

Розвиток екологічної науки та освіти розпочато з перших кроків формування аграрної освіти в Дублянах, коли п. Льодинська у 1856 році дарує Рільничій школі приватний ботанічний сад.

Для підвищення рівня освітнього закладу з Польщі приїжджає сюди такий відомий ботанік, як Еміль Ґодлевський. Хоча він закінчив математично-природничий факультет у Варшаві, його інтерес до ботаніки спонукав закінчити магістерку природничих наук у Женеві. Певний час попрацював доцентом Ягеллонського університету, а з 1879 до 1891 року був професором ботаніки і агрохімії у Рільничій школі. Власне тоді й розпочинаються організаційні питання щодо створення ботанічного саду.

Професор Е. Ґодлевський працює над формуванням ботанічної лабораторії у Дублянській Вищій рільничій школі. Щорічно він організовував міжнародні конференції та спричинився до створення наукових аграрно-лісових видань.

У Вищій рільничій школі працювали викладачами й українські вчені. Знаковою постаттю був Йосип Олеськів. З 1887 до 1891 року він працював у Вищій рільничій школі на посаді доцента кафедри рільництва та ботаніки. Вчений дбав про розвиток сільського господарства в Україні, про що свідчить його праця «Розвій селянського господарства у Східній Галичині 1848–1898». Олеськіва вважають ініціатором української еміграції до Канади у 90-х роках XIX ст. Еміграційний потік галицьких селян був спрямований в Аргентину, Бразилію, США.

Всесвітньовідомий ботанік Іґнаци Шишиловіч досліджував систематику рослин у наукових установах Берліна, Монако, Цюриха, Женеви, Страсбурга, Парижа, Лондона. З 1891 до 1901 року працював на посаді професора ботаніки, керівника науково-дослідної ботанічної станції Вищої рільничої школи у Дублянах (1894 р.).

Ботанічна справа на початку XX ст. потребувала реформ, модернізації і якості викладання. Прогресивним ботаніком аграрного закладу у Дублянах у той час став Мар’ян Раціборський. Маючи біологічно-медичну освіту, він брав активну участь в експедиціях до тропічних країн. Під час подорожей вчений зібрав унікальну колекцію тропічних рослин. Він випускник Ягеллонського університету в м. Кракові. Навчання продовжив в Бонні. Тут знайомиться з передовими ботанічними науковими школами Європи. Зацікавила його й альгологія в Монако. Раціборський запрошується у 1900 році на посаду професора і завідувача кафедри ботаніки Академії рільництва у Дублянах. Тут він працює 9 років. Стараннями професора Мар’яна Раціборського ботанічний сад був повністю реконструйований.

Закордонними вченими були не тільки представники польської вищої школи, які працювали в Дублянах. Дезидерій Шимкевич – представник ботанічної школи Литви. Спочатку він студіював у Варшавській політехніці. Виїхав до Парижа й вивчав точні та природничі науки в Сорбонському університеті. Для викладання на рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки приїжджає у 1925 р. і перебуває тут до 1944 р. на посаді професора і завідувача кафедри загальної ботаніки й фізіології рослин. Багатогранність його наукової діяльності висвітлена у флористичній географії, екології рослин і кліматології. У 1927 р. в Дублянах започаткував діяльність екологічної станції.

На базі Академії польською владою в листопаді 1919 року створений рільничо-лісовий факультет Львівської політехніки. Перші три семестри навчання відбувалося у Львові, а три наступних – в Дублянах. У 1933–1938 рр. тут навчався майбутній відомий бріолог Всеволод Максимович Мельничук. Всеволод Максимович здобув велику славу в ботанічній галузі. Він провів багато часу в бріологічних експедиціях в різних районах України та Росії, в Криму, в Карпатах, Алтаї. Ним зібраний величезний гербарій. Особливістю його досліджень було те, що він аналізував бріофлору з точки зору екології. Його праці є і сьогодні посібниками для навчання.

Продовжувачем розвитку ботанічної та екологічної науки був Михайло Тимофійович Гончар, український вчений в галузі лісівництва, який викладав ботаніку у Львівському сільськогосподарському інституті з 1960 року. Став кандидатом сільськогосподарських наук, в подальшому – професором кафедри біології, селекції і захисту рослин, академіком Лісівничої академії наук України. У 38-річному віці став наймолодшим ректором України і пропрацював на цій посаді до 1988 року. Михайло Тимофійович займався геоботанікою, досліджував лісові фітоценози, вивчав проблему рекультивації земель техногенного походження. Мав ряд праць з раціонального природокористування разом із ректором ЛНАУ В.В. Снітинським.

Кафедру екології та біології, до складу якої частково увійшла кафедра біології, селекції та захисту рослин і секція хімії кафедри агрохімії та ґрунтознавства, було створено на агрономічному факультеті тоді ще Львівського державного аграрного університету у липні 1999 року.

У 1999–2015 рр. кафедру очолював відомий учений у галузі біологічних і сільськогосподарських наук, заслужений діяч науки і техніки України, академік Національної академії аграрних наук України, дійсний член Академії вищої школи України, член Нью-Йоркської академії наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор біологічних наук, професор Володимир Васильович Снітинський.

Ним створена наукова школа (5 докторів наук, 32 кандидати наук), яка вивчає особливості мінерального живлення сільськогосподарських тварин, зокрема регуляторні механізми гемопоезу, активність антиоксидантної, імунної та ендокринної систем у молодняку сільськогосподарських тварин, екотоксичний вплив важких металів на процеси метаболізму в організмі рослин і тварин, вплив ферментів та біологічно активних речовин (мінералів, вітамінів, гормонів) на продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці, розробляє наукові підходи до підвищення продуктивності тварин та покращення якості сільськогосподарської продукції, формує наукові засади сталого розвитку сільського господарства на основі еколого-економічних засад.

Володимир Васильович Снітинський – автор понад 500 наукових праць, в т.ч. 8 монографій; член Президії Національної академії аграрних наук України; голова спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій К 36.814.04 за спеціальністю 03.00.16 «Екологія»; член Президії, голова секції Західного наукового центру Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України; голова науково-координаційної ради Західного міжрегіонального наукового центру НААНУ; заступник голови Ради ректорів закладів вищої освіти Львівщини; головний редактор фахового видання «Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія: Агрономія»; голова редакційної колегії видання «Журнал агроекології і біології»; член редакційної колегії журналу «Вісник аграрної науки»; голова громадського об’єднання «Тернопільщина».

Сьогодні кафедра – сучасна освітньо-наукова одиниця факультету агротехнологій і екології Львівського національного аграрного університету. На кафедрі працюють 1 професор, 13 доцентів, 1 доктор наук, 17 кандидатів біологічних, сільськогосподарських, хімічних та технічних наук, 5 лаборантів, які забезпечують підготовку фахівців, що навчаються за освітніми програмами «Екологія» та «Технології захисту навколишнього середовища» освітніх рівнів «Бакалавр», «Магістр» та «Доктор філософії» (PhD).

З 2015 року кафедру очолює кандидат біологічних наук, доцент П.Р. Хірівський.

Викладачі кафедри в рамках освітніх програм «Екологія» та «Технології захисту навколишнього середовища» здійснюють навчально-методичний та освітній супровід відповідно 27 та 26 освітніх компонентів освітнього рівня «Бакалавр», 14 – освітнього рівня «Магістр», 10 освітніх компонентів для студентів третього рівня підготовки «Доктор філософії» (PhD). Науково-педагогічними працівниками кафедри проводиться навчання студентів усіх спеціальностей Львівського НАУ з дисциплін екологічного і біологічного спрямування. Видано 5 навчальних підручників, 16 навчальних посібників, 8 монографій.

При кафедрі екології функціонує хіміко-токсикологічна лабораторія, практикум інженерної екології та природоохоронних технологій, навчальний кабінет лісових екосистем. З 2017 року функціонує аудиторія-музей видатного українця, сподвижника організації господарського товариства «Сільський господар» Ярослава Зайшлого.

На кафедрі зберігається фондовий гербарій професора Волощака, який є основою Музею ботаніки, та колекція зоологічних експонатів, зібрана ще у другій половині минулого століття професором А. Мауріціо, яка стала підґрунтям організації та функціонування Зоологічного музею ЛНАУ, який входить у перелік зоологічних музеїв України. Музей нараховує понад 500 експонатів, серед яких є фіксовані препарати представників безхребетних та різних класів хребетних, зразки кишковопорожнинних, молюсків, голкошкірих, викопні рештки давніх організмів, опудала птахів та ссавців, а також цікава колекція комах.

Створена база відслідковування кар’єрної траєкторії випускників спеціальності «Екологія»

Віщур Вікторія – к.с.-г.н., старший викладач кафедри екології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького;

Герасимчук Галина – начальник наукового відділу, провідний інженер з природокористування відділу збереження та відтворення природних екосистем  Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»;

Галянта Оксана – головний спеціаліст відділу економіки природокористування департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА;

Годованець (Гребельна) Оксана – к.с.-г.н., молодший науковий співробітник Яворівського національного природного парку;

Гринь Аліна – інженер з екологічної безпеки «Київпастранс»;

Гудима Марта – старший фахівець сектору екологічної безпеки АТ «Укртранснафта» філії ГПУ «Львівгазвидобування»;

Дидів Андрій – к.с.-г.н., в.о. доцента кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Доняк Мар’яна – головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області;

Думас Павло – інспектор Державної екологічної інспекції в Львівській області;

Іванків (Бавдик) Мар’яна – к.с.-г.н., доцент кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Заяць Катерина – інженер-еколог, ТзОВ «Компанія Центр ЛТД»;

Жиліщич Юстина – к.б.н., в.о. доцента кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Качмар (Гребельна) Наталія – к.с.-г.н., доцент кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Каричорт Марія – м.н.с. НПП «Сколівські Бескиди»;

Лобода Ростислав – еколог, Первинна профспілкова організація ТзОВ «ЛЕОНІ КВПЛ»;

Мандій Анатолій – начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів у Державній екологічній інспекції у Львівській області;

Марковетська (Когут) Діана – з 2018 року працювала головним спеціалістом відділу природно-заповідного фонду, екологічної мережі, природних та земельних ресурсів в управлінні екології та природних ресурсів Івано-Франківської облдержадміністрації. З липня 2020 року працює в Державній екологічній інспекції Карпатського округу головним фахівцем відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області (державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу);

Масюк (Фурманевич) Марія – к.с.-г.н., науковий співробітник лабораторії імунології Інституту біології тварин;

Мороз Мирослава – викладач екологічних дисциплін Екологічного коледжу Львівського НАУ;

Орос Богдан – інженер з екологічної безпеки ЛФ ПАТ «Укртелеком»;

Павлишинець Михайло – начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Державної екологічної інспекції у Закарпатській області;

Пацула Данута – вчитель біології та екології ЗО;

Писарик Руслана – викладач екологічних дисциплін Екологічного коледжу Львівського НАУ;

Рудий Юрій – директор ландшафтного  парку «Равське Розточчя»;

Синявська (Андрейко) Любов – асистент кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Скаб Оксана – к.б.н., в.о. доцента кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Тимчук Іван – к.с.-г.н., доцент кафедри екології та збалансованого природокористування Національного університету «Львівська політехніка», Голова наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених НУ «ЛП»;

Хомич Наталія – к.с-г.н., в.о. доцента кафедри туризму Львівського національного аграрного університету.

Attachments:

File	Опис	File size
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ ЕКОЛОГІЇ 20-25.pdf		467 Kb
Результати опитування студентів-ЕКО.pdf		589 Kb