21 вересня 2021 року за ініціативою кураторів (доц. кафедри екології Н.Є. Панас та Ю.В. Жиліщич) студенти груп Тз-11, Тз-12сп та Еко-11 відвідали Музей Степана Бандери у Львівському НАУ. Керівник Музею поділилася цікавою інформацією про відому постать XX століття, колишнього студента нашого університету Степана Бандеру. Студенти оглянули експозиції музею, де представлено велику кількість матеріалів, світлин, документи та особисті речі Степана Бандери.
Музей є центром патріотичного виховання, який досліджує національно-визвольну боротьбу у XX столітті та формує патріотичний світогляд молоді.



15 та 16 вересня 2021 року відбувся захист звітів з виробничої переддипломної практики здобувачів освіти, що навчаються за ОПП «Технології захисту навколишнього середовища». Під час захисту звітів здобувачі освіти показали хороший рівень знань зі спецдисциплін та вміння використовувати їх на практиці.
Бажаємо студентам нових досягнень та успіху під час атестації здобувачів вищої освіти!


Науково-практичний семінар «Особливості сучасних технологій переробки органічної фракції твердих побутових відходів» на базі компостувальної станції органічних відходів ЛКП «Зелене місто»

15 вересня 2021 р. на базі компостувальної станції органічних відходів ЛКП «Зелене місто», яка є філією кафедри екології Львівського національного аграрного університету, було проведено науково-практичний семінар «Особливості сучасних технологій переробки органічної фракції твердих побутових відходів» та навчання здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 2-4 курсів факультету агротехнологій і екології, що навчаються за ОПП «Технології захисту навколишнього середовища» та ОПП «Екологія». В проведенні семінару взяли участь працівники підприємства, студенти та викладачі факультету агротехнологій і екології ЛНАУ.

Семінар дав змогу отримати практичні навички та розширити уміння щодо застосування сучасних технологій утилізації органічних відходів в межах ОК «Утилізація, рекуперація та рециклінг відходів», «Моніторинг навколишнього середовища», «Біологія (частина – мікробіологія)», «Проєктування природоохоронних технології та систем», «Екологія та основи сталого розвитку» та інших. У Львівській мерії станцію компостування вже вважають одним із найуспішніших проєктів ЛКП «Зелене місто», тому підприємство радо ділиться досвідом з іншими та є дуже хорошою базою для практичного навчання студентів і набуття ними фахових компетентностей.

Студенти ознайомилися з особливостями функціонування та технологіями переробки органічних відходів, що завозяться від мешканців, ресторанів, продовольчих та комунальних підприємств м. Львова. Переробка дає змогу вже за 3-4 місяці після процесу компостування отримувати екологічно чисте добриво, яке агрофірми та й самі містяни мають можливість використовувати.

Про свій унікальний досвід процесу переробки органіки, переваги екологічності й безпечності застосованих технологій, змін у свідомості громадян щодо процесу сортування сміття на практичному семінарі розповіла Світлана Григорівна Бундз, провідний спеціаліст відділу екології й вторинної сировини, еколог ЛКП «Зелене місто».

Наразі потужність станції компостування становить 30 тис. тонн на рік. Підприємством підписано 62 угоди з підприємствами Львова (ЛКП, ОСББ, організації й приватні підприємства). Пані Світлана розказала, що мешканці міста почали сортувати на 30% більше сміття, ніж пів року тому. Водночас зростає кількість локацій, де встановлені контейнери для роздільного збору органіки. Наразі на 1095 контейнерних майданчиках міста встановлені баки для харчових відходів (коричневі). Це – 98% покриття міста.

Студенти ознайомилися з окремими етапами технологічного процесу утилізації органічних відходів, перший з яких пов’язаний із заїздом машин на вагу, де ведеться облік.

Далі на спеціально відведених майданчиках відходи висипають та сортують (наразі відбувається ручне сортування, проте у планах є встановлення сортувальної лінії, що є значно ефективнішим та може суттєво пришвидшити процес).

Знезараження та дезінфікування відсортованого сміття проводиться при температурі до 70-80° C у спеціальних контейнерах, в які можна завантажити  до 10 тонн сміття.

Наступним важливим етапом є безпосереднє компостування у буртах. Бурти формують з органічних відходів та додають відходи деревини, а саме гілки та листя. Гілля попередньо подрібнюють на спеціальній дробарці в щепи.

Процес аерації проводять з додаванням препаратів, що містять мікробіофітобактерії, що суттєво скорочує час ферментації. Аерацію здійснюють спеціальною технікою.

Коли процес компостування закінчується, готовий компост ще раз просіють, щоб відділити більші частки. Після цього добриво готове до використання.

Важливим є те, що всі процеси відбуваються за екостандартами та не несуть шкоди довкіллю.

В рамках семінару здобувачі мали змогу ознайомитися з процесами компостування рослинної продукції та органічних відходів в умовах домашнього господарства (в різних типах компостних ємностей та з допомогою різних видів вермикультур). Цікаву та практичну інформацію до уваги присутніх донесла Тетяна Чучко.


Перемога в конкурсах «Кращий студентський науковий гурток Львівського національного аграрного університету 2021» та «Кращий студент-науковець Львівського національного аграрного університету – 2021»

Відповідно до розпорядження ректора Львівського НАУ, академіка НААНУ Володимира Васильовича Снітинського №18 від 15.06.2021 року «Про результати проведення конкурсу „Кращий студент-науковець Львівського національного аграрного університету 2021 р.”» та розпорядження №19 від 15.06.2021 року «Про результати проведення конкурсу „Кращий студентський науковий гурток Львівського національного аграрного університету 2021 р.» 17 червня відбулося нагородження дипломами, грамотами та подяками найкращих студентів-науковців, студентів-гуртківців та їх наукових керівників.
Володимир Васильович привітав найкращих студентів нашого університету та відзначив, що в цей важкий для нас рік студентська наукова робота показала високі результати. Про це свідчать наукові здобутки студентів, що є переможцями всеукраїнських конкурсів наукових робіт, учасниками міжнародних проєктів та конференцій на загальноуніверситетському та всеукраїнському рівнях.
Наукова робота студентів є невід’ємною складовою частиною навчання і підготовки кваліфікованих спеціалістів, вона сприяє формуванню готовності майбутніх фахівців до реалізації отриманих в університеті знань, умінь і навичок. Вона є тим напрямом діяльності студентів, в основі якого лежить оволодіння обраною ними професією, що сприяє формуванню наукового світогляду та особистісному професійному зростанню, формує навички до самостійної роботи, сприяє вихованню та всебічному розвитку, популяризації науки через вираження наукових інтересів студентства.
Згідно з рішенням конкурсної комісії та кількістю отриманих балів у II етапі конкурсів «Кращий студент-науковець Львівського національного аграрного університету – 2021» та «Кращий студентський науковий гурток – 2021» рекомендовано відзначити:
Дипломом I ступеня:
- Студентський науковий гурток «Екологія та захист навколишнього середовища» кафедри екології факультету агротехнологій і екології (керівник гуртка – к.б.н., в.о. доцента Марта Ярославівна Онисковець);
Дипломом II ступеня:
- Ірину Володимирівну Бригас, студентку групи Тз-41 факультету агротехнологій і екології (науковий керівник – к.т.н., доцент кафедри екології Оксана Тимофіївна Мазурак).
Також ректор висловив подяку науковим керівникам студентів-науковців за сприяння реалізації їх наукового потенціалу та підтримку науково-дослідної роботи.
Щиро вітаємо найкращих студентів-науковців Львівського національного аграрного університету та бажаємо молодим вченим та їх науковим керівникам міцного здоров’я, творчих успіхів та нових перемог!


Агротуризм являє собою різновид туризму в сільській місцевості, який має на меті показати особливості сільськогосподарської праці в регіоні та можливості етновідпочинку.
4 червня 2021 р. кафедра екології Львівського національного аграрного університету провела виїзне засідання на території Яворівського національного природного парку. Мета семінару: проаналізувати агротуристичні можливості рекреаційних зон Яворівського НПП; з’ясувати особливості популярності окремих рекреаційних локацій в парку; розробити заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу відпочивальників на стан довкілля.
В залі адміністрації парку проведено спільне засідання співробітників парку, науковців кафедри екології Львівського НАУ, декана факультету агротехнологій і екології В.В. Бальковського. Заслухано доповідь М.В. Біляка (директора Яворівського НПП) про особливості агротуризму на природоохоронних територіях. Відзначено, що деякі власники агротуристичних господарств, розташованих поблизу природоохоронних територій, підтримують серед туристів проекологічні вимоги. У сільських місцевостях організовують відвідувачам багато додаткових послуг, що включають екотуристичні програми: кінні та велосипедні прогулянки, маршрути знакованими стежками у національних і ландшафтних парках, природничі подорожі, збирання ягід та грибів.
П.Р. Хірівський, завідувач кафедри екології Львівського НАУ, доповів про результати співпраці кафедри екології Львівського НАУ з Яворівським національним парком.
В рамках Міжнародного проєкту «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості» (UniClaD) Program Erasmus + project KA2 n 609944-EPP-1-2019-1-LT-EPPKA2-CBHE-JP заслухано доповіді: начальника науково-дослідного відділу ЯНПП І.П. Любинець «Традиційні ремесла Яворівщини як основа формування туристичних кластерів»; доцента кафедри екології Львівського НАУ Б.В. Кректуна «Проблеми розвитку агротуристичної діяльності в контексті створення рекреаційно-туристичних кластерів».
З метою популяризації Яворівщини відбулася презентація відеоматеріалу фестивалів у Яворівському НПП: «Масові заходи Яворівського НПП («Йорданські святкування», «Стрітенські забави», «Великодні гаївки», «Яворівська бавниця», «Невістка Розточчя», «Андріївські вечорниці») як основа подієвого туризму» та фотовиставка «Оселя Розточчя – осередок агротуризму в Яворівському НПП».
Особливо цікавою була практична частина семінару:
- Розпис яворівської іграшки (С.С. Маруняк, заступник директора Яворівського НПП);
- Бортництво на Яворівщині. «Виготовлення воскової свічки» (І.О. Плесак, заступник директора, головний природознавець Яворівського НПП);
- Обереги Розточчя. «Лялька-мотанка» (О.О. Маруняк, майстриня, керівник гуртка Івано-Франківського позашкільного закладу);
- Гастрономічний бренд регіону. «Яворівський пиріг» (І.П. Любинець, начальник науково-дослідного відділу ЯНПП).
Звичайно, на перших порах приймання й обслуговування відпочивальників відбувається на базі наявного житлового фонду з використанням місцевих рекреаційних та інфраструктурних ресурсів. Але з надходженням коштів від цієї діяльності ті, хто нею займається, починають робити вкладення у поліпшення комунального облаштування житла, вулиць, об’єднаними зусиллями добиваються покращення сфери обслуговування. А це одночасно й вагомий внесок у розвиток сіл та містечок.

7 червня 2021 року на базі Яворівського національного природного парку проведено семінар-звіт про спільну наукову, освітню та виховну діяльність двох установ. З 2005 року діє угода, укладена між Львівським національним аграрним університетом та Яворівським НПП, а з 2009 року на базі ЯНПП функціонує філіал кафедри екології Львівського НАУ з метою здійснення спільної природоохоронної, наукової, навчально-освітньої діяльності.
В рамках даної угоди відбувається співпраця наукових працівників парку, викладачів, студентів, аспірантів в галузі вивчення охорони та відтворення природних ресурсів. Прикладом цього є участь у круглих столах, виїзних засіданнях та заняттях, семінарах, конференціях.
Спільними зусиллями викладачів та працівників парку проводяться наукові дослідження флори, фауни Розточчя (Г.А. Лисак, І.П. Любинець, І.Я. Капрусь). За результатами досліджень стану популяцій рідкісних рослин: лілії лісової (Lilium martagon L.), булатки великоквіткової (Cephalanthera damasonium [Mill.]), коручки болотної (Epipactis palustris (L.) Crantz), аконіту молдавського (Aconitum moldavicum Hacg.) – підготовлено та надруковано тези доповідей і наукові статті.
На прикладі Яворівського парку досліджено локації активного відпочинку туристів і їхній вплив на водне середовище, лісові угруповання, ґрунт, рослинний і тваринний світ та запропоновано к.б.н., доцентом кафедри екології ЛНАУ Г.А. Лисак технології захисту рекреаційних об’єктів.
Викладачі кафедри екології Львівського НАУ є членами Науково-технічної ради Яворівського НПП.
Наукові співробітники парку та викладачі університету беруть спільну участь у Міжнародному проєкті «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості» (UniClaD) Program Erasmus+ project KA2 n 609944-EPP-1-2019-1-LT-EPPKA2-CBHE-JP (П.Р. Хірівський, Б.В. Кректун, Ю.В. Жиліщич).
Відбулися спільні поїздки (Н.Є. Панас, Г.А. Лисак, І.П. Любинець) в Розточанський національний парк м. Звежинець (Польща) з метою підвищення кваліфікації.
Використання студентами спеціалізованих ресурсів і засобів Яворівського НПП (виставкових експозицій, оглядових майданчиків, інформаційних куточків, вебсайтів, об’єктів туристично-рекреаційної інфраструктури, наукової та науково-популярної друкованої продукції парку) дозволяє індивідуалізувати навчання. Студенти практично освоюють наукову роботу еколога, формуються навички самостійного пошуку інформації та її творчого використання у майбутній професійній діяльності, в тому числі природоохоронній.
Пріоритетним завданням, яке не втрачає своєї актуальності протягом тривалого періоду, є збереження, охорона та відтворення раритетної складової флори та фауни. До основних методів такої охорони відноситься організація спільної роботи об’єктів природно-заповідного фонду та закладів освіти.




Перемога в II етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Технології захисту навколишнього середовища»

20-22 квітня 2021 року на базі Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне) відбувся II етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Технології захисту навколишнього середовища». Конкурсна комісія розглянула понад 90 студентських наукових робіт, що надійшли з 34 закладів вищої освіти України III-IV рівнів акредитації. За результатами доповідей та відкритого обговорення наукових робіт в рамках підсумкової науково-практичної відеоконференції галузевою конкурсною комісією була відзначена наукова робота студентки факультету агротехнологій і екології Львівського НАУ Ірини Володимирівни Бригас (група Тз-41) на тему «Використання технологічних методів захисту довкілля в умовах об’єктів природно-заповідного фонду», яка зайняла III призове місце. Науковий керівник – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри екології Наталія Василівна Качмар.
Вітаємо здобувача вищої освіти та його керівника із високим науковим досягненням та бажаємо нових здобутків!




13 квітня 2021 року відбувся міжуніверситетський науково-практичний онлайн-семінар для закладів вищої освіти Львова на тему «Важкі метали у навколишньому середовищі: екотехнологічні аспекти захисту» (проєкт Львівського НАУ на базі платформи «Zoom») за участю студентів факультету агротехнологій і екології Львівського НАУ, інших факультетів Львівського НАУ (членів гуртків «Хімія та технології», «Екологія»), а також студентів з інших закладів вищої освіти Львова (ЛНУ ім. Івана Франка, НУ «Львівська політехніка», ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Ґжицького, ЛНМУ ім. Д. Галицького та ЛДУ безпеки життєдіяльності).
До роботи семінару долучилися наукові керівники студентської молоді та інші викладачі ЗВО Львова (кафедри екології Львівського НАУ, кафедри аналітичної хімії ЛНУ ім. Івана Франка, кафедри екології та збалансованого природокористування Інституту сталого розвитку імені В. Чорновола НУ «Львівська політехніка», кафедри біологічної та загальної хімії ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Ґжицького, кафедри екологічної безпеки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності).
З привітальним словом до учасників звернувся завідувач кафедри екології Львівського НАУ, к.б.н., доцент Петро Романович Хірівський, підкресливши важливість таких проєктів для покращення якості освітнього процесу. До обговорення долучилися доценти кафедри: к.т.н. О.Т. Мазурак, І.Є. Соловодзінська, Г.Ю. Уйгелій, М.Я. Іванків та інші. Доцент кафедри біологічної та загальної хімії ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Ґжицького Я.С. Ваврисевич відмітила актуальність, гарну організацію науково-практичного семінару та креативність доповідей студентів-дослідників, а також висловила бажання й надалі бути учасником таких проєктів.
Студенти ознайомили присутніх із науково-практичними аспектами захисту навколишнього середовища від впливу важких металів, зокрема еколого-технологічними методами та засобами сучасної інженерії, особливостями та напрямками їх впровадження в Україні та світі.
Студенти продемонстрували цікаві та актуальні результати наукових досліджень в хімічній, екологічній, технологічній, біологічній та медичній галузях у вигляді доповідей та презентацій. Найкращі доповіді студентів були відзначені іменними сертифікатами.




8 квітня 2021 р. на кафедрі екології проведено науково-практичний семінар «Формування туристично-рекреаційних кластерів та роль агротуризму у сталому розвитку сільських територій». Співорганізаторами семінару були кафедра екології, кафедра туризму, відділ міжнародних зв’язків, експертний центр «Агротуристичний кластер».
Робоча група з проведення семінару включала доцента Б.В. Кректуна (ведучий семінару), в.о. доцента Ю.В. Жиліщич, завідувача кафедри екології доцента П.Р. Хірівського, доцента Г.А. Лисак, завідувача відділу міжнародних зв’язків О.Я. Іщенко.
Організаторами семінару представлена діяльність університету в рамках програми Еразмус «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості» 609944-EPP-1-2019-1-LT-EPPKA2-CBHE-JP (UniClaD), метою якої є надання допомоги при створенні туристично-рекреаційних та інноваційних кластерів, розробка та використання сучасних технологій, експертна та інноваційна діяльність у сфері аграрного туризму.
Зустріч проводилась дистанційно на платформі Zoom. Всього в семінарі брали участь понад 30 студентів з усіх факультетів ЛНАУ, а також викладачі університету. У виступах і дискусії з проблематики семінару брали участь доцент Б.В. Кректун, в.о. доцента Ю.В. Жиліщич, доцент Г.А. Лисак, Юрій Петращук (представник агротуристичного кластера м. Ворохта), Ольга Ніколайчук (студентка групи МО-31), Валерія Федюшина (студентка групи МЕВ-31), Марія Копоть (студентка групи Еко-13СП), Назар Пухалик (студент групи Еко-13СП), Юліан Хомечко (студент групи МО-31).
За результатами проведеного вебінару визначено основні підходи щодо стратегії розвитку агротуристичних кластерів і роль місцевих громад, природоохоронних територій та університетів у їх організації та розвитку.




24 травня 2021 р. на кафедрі екології відбувся захист дипломних робіт здобувачів вищої освіти, що навчаються за ОПП «Технології захисту навколишнього середовища» РВО «Бакалавр» зі спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища».
Щиро вітаємо студентів з успішним захистом кваліфікаційних робіт та дякуємо за наполегливу та плідну працю!



Практичне навчання здобувачів вищої освіти, що навчаються за ОПП «Технології захисту навколишнього середовища» та ОПП «Екологія», на базі Львівського полігону твердих побутових відходів (ЛКП «Зелене місто»)

На базі Львівського полігону ТПВ (підпорядкованого ЛКП «Зелене місто», яке є філією кафедри екології Львівського національного аграрного університету) відбулося практичне навчання здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 2-4 курсів факультету агротехнологій і екології, що навчаються за ОПП «Технології захисту навколишнього середовища» та ОПП «Екологія».

Учасники навчання ознайомилися з проєктом рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, в межах якого передбачена станція очистки фільтрату, що дасть можливість очистити 300 м³ фільтрату за добу і працюватиме паралельно з наявною. Студенти мали змогу ознайомилися з роботою та технологічними особливостями станції очистки фільтрату за технологією зворотного осмосу. Станція запущена на повну потужність. Обладнання для очистки фільтрату розміщене в двох контейнерах. Відповідно до проєкту кожен із них має очищувати 150 м³ фільтрату за добу. Робота станції мембранної очистки фільтрату повністю автоматизована та не потребує постійної присутності персоналу. Система автоматики забезпечує місцевий і дистанційний контроль технологічних параметрів та захищає установку від пошкоджень у разі непередбачуваних ситуацій.

Майбутні технологи та екологи побачили на практиці, як проходять окремі етапи технічної рекультивації сміттєзвалища, завершення якого планується влітку 2022 року. Зокрема, особливе зацікавлення викликали технології щодо забезпечення дегазації полігону, осушення озер фільтратів, виположення схилів, вкриття полігону спеціальним захисним екраном і шаром мінерального ґрунту, а також будівництво системи збору та відведення дощової води з тіла полігону.

Планується продовження співпраці з об’єктом, оскільки наступний етап рекультивації – біологічний, що триватиме близько трьох років (з 2022 до 2025 року). Під час біологічного етапу рекультивації будуть виконані такі роботи: вкриття полігону шаром родючого ґрунту товщиною 30 см, посів багаторічних трав та висадка дерев, що також є предметом вивчення в межах низки освітніх компонентів ОПП «Технології захисту навколишнього середовища» та ОПП «Екологія».





Засідання студентського наукового гуртка «Хімія та технології»

29 березня 2021 року на кафедрі екології в рамках Звітної студентської наукової конференції у дистанційному режимі на платформі Zoom відбулось засідання студентського наукового гуртка «Хімія та технології», на якому було заслухано доповіді здобувачів вищої освіти за результатами науково-дослідної роботи, проведеної у 2020 році.

Основна тематика наукових доповідей студентів-гуртківців на конференції:

- Хіміко-біологічні технології зниження вмісту неорганічних полютантів у водах шахт;

- Екологічна оцінка та технології захисту атмосферного повітря;

- Місце металів у природних біоценозах та властивості їх основних сполук;

- Технології захисту лісових ресурсів Карпатського регіону;

- Шляхи захисту рекреаційних ресурсів Розточчя;

- Значення та роль мікроелементів у життєдіяльності організму;

- Екологічний моніторинг стану ґрунтів та технології зниження деградаційних процесів.

Згідно з результатами засідання кафедрального наукового гуртка пропонуємо з найкращими доповідями на засіданні студентських наукових товариств факультету агротехнологій і екології заслухати наступних студентів: Ірину Бригас (гр. Тз-21), Ангеліну Вітович (гр. ТЗ-11), Сергія Федишина  (гр. Аг-22), Назара Гармадія (гр. Тз-11), Олега Кушніра (гр. Еко-21), Ростислава Голяка (гр. Еко-21).

Дякуємо всім за активну участь та бажаємо наукових та творчих звершень у майбутньому!


Засідання студентського наукового гуртка «Екологія»

Традиційно щороку студентський науковий гурток «Екологія» підбиває підсумки наукової роботи студентів у рамках Звітної студентської наукової конференції за результатами науково-дослідної роботи у поточному навчальному році.

У конференції, яка відбулася на кафедрі екології в режимі онлайн з використанням платформи Zoom 29 березня 2021 року, взяли участь студенти-гуртківці та викладачі кафедри.

Основна тематика наукових доповідей здобувачів вищої освіти на конференції: екологічна характеристика діяльності підприємств Львівської області; ландшафтно-екологічне значення заповідників та природних парків Західного регіону; екологічна оцінка водного середовища і басейнів річок України; дослідження показників біорізноманіття; екобезпечні способи зниження токсичного впливу на довкілля; впровадження сучасних технологій рециклінгу твердих побутових відходів.

Згідно з результатами засідання кафедрального наукового гуртка пропонуємо на засіданні студентського наукового товариства факультету агротехнологій і екології заслухати наступних студентів: М. Копоть (Еко-13сп) із доповіддю на тему «Ландшафтно-екологічне значення природного заповідника «Горгани» в збереженні рослинного та тваринного біорізноманіття та розробка заходів щодо їх відтворення»; О. Возняк (Еко-41) із доповіддю на тему «Роль діяльності ДП «Турківське лісове господарство» у збереженні та відтворенні лісових ресурсів Карпатського регіону»; В. Галаван (Аг-22) із доповіддю на тему «Технології інтенсифікації землеробства та екологічна рівновага довкілля»; Р. Бобеляк (Аг-22) із доповіддю на тему «Екологізація сільськогосподарських земель: перспективи розвитку»; С. Проказюк із доповіддю на тему «Впровадження сучасних технологій рециклінгу твердих побутових відходів»; А. Пасічник із доповіддю на тему «Екобезпечні способи зниження токсичного впливу пестицидів на довкілля»; О. Ланковський (Еко–41) із доповіддю на тему «Екологічна характеристика діяльності державного підприємства «Старосамбірське лісомисливське господарство» та розробка науково-практичних заходів покращення його функціонування».

Дякуємо всім за активну участь та бажаємо наукових та творчих звершень у майбутньому!


25 березня 2021 року в рамках виконання робочого пакету I програми Еразмус «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості 609944-EPP-1-2019-1-LT-EPPKA2-CBHE-JP (UniClaD)» відбулася зустріч представників університетів-учасників програми з України, Молдови, Азербайджану, Литви, Угорщини, Австрії, Італії та Польщі.

Учасниками програми від України та Молдови представлено структуру та функції експертних центрів, метою яких є надання допомоги при створенні туристично-рекреаційних та інноваційних кластерів. На зустрічі були присутні завідувач відділу міжнародних відносин Львівського національного аграрного університету Ольга Іщенко та доцент кафедри екології Богдан Кректун, які представили модель експертного центру «Агротуристичний кластер Львівського НАУ». Метою центру є надання допомоги при створенні кластерів, розробка та використання сучасних технологій, експертна та інноваційна діяльність у сфері аграрного туризму. Організатори відмітили значний вклад представників Львівського НАУ в реалізацію завдань робочого пакету I.


 Вітаємо з перемогою в ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із галузі знань «Архітектура та будівництво» за професійним спрямуванням «Екологічні аспекти сталого розвитку міст»

23 березня 2021 року на базі санітарно-технічного факультету Харківського національного університету будівництва та архітектури відбувся ІІ етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із галузі знань «Архітектура та будівництво» за професійним спрямуванням «Екологічні аспекти сталого розвитку міст».

На конкурсі була представлена наукова робота «Застосування вітро-сонячної системи енергозабезпечення об’єктів регіонального ландшафтного парку «Верхньодністровські Бескиди» з метою сталого розвитку гірських територій». За результатами конкурсу студентка групи Тз-41 факультету агротехнологій і екології Львівського НАУ Ганна Богданівна Ковальчук, що навчається за ОПП «Технології захисту навколишнього середовища», була нагороджена дипломом ІІІ ступеня. Співвиконавцем роботи був студент Національного університету «Львівська політехніка» Назарій Гарбовський. Робота подавалась під шифром «Екоенергетика».

Від Львівського НАУ наукова робота виконувалася під керівництвом к.б.н., доцента кафедри екології Наталії Євгенівни Панас та к.т.н., доцента, завідувача кафедри енергетики Сергія Валерійовича Сиротюка.

Досягнений успіх став результатом не тільки плідної співпраці кафедр екології та енергетики Львівського НАУ, а й міжуніверситетського співробітництва.

Вітаємо з перемогою і бажаємо подальшої плідної дослідницької праці!


Вітаємо з перемогою в ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Техногенна безпека»

22 березня у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності проведено ІІ тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із галузей знань і спеціальностей у 2020/2021 навчальному році зі спеціальності «Техногенна безпека». Галузева конкурсна комісія забезпечила рецензування 35 студентських наукових робіт, що надійшли з 17 закладів вищої освіти. На підставі результатів рецензування студентських наукових робіт першого етапу II туру галузева конкурсна комісія визнала переможцями сім робіт, зокрема робота студента Львівського НАУ відзначена дипломом.

Студент групи Еко-31 факультету агротехнологій і екології Львівського НАУ Володимир Андрійович Вавро, який навчається за ОПП «Екологія», нагороджений дипломом ІІІ ступеня. Наукова робота виконувалась під керівництвом завідувача кафедри екології, к.б.н., доцента Петра Романовича Хірівського.


Студенти факультету агротехнологій і екології читають вірші Ліни Костенко на екологічну тематику

Посилання: https://youtu.be/tQenhPvVx-A

16 березня 2021 року на кафедрі екології під керівництвом канд. с.-г. наук, в.о. доцента А.І. Дидіва відбувся науковий семінар на тему «Небезпека забруднення води, ґрунту та продуктів харчування нітратами». У семінарі взяли участь здобувачі вищої освіти спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища». З презентаціями доповідей виступили студенти: Олена Курман (група Еко-11), Наталія Радей (група Еко-12), Назар Гармадій (група Тз-11).

Метою семінару було підвищення рівня екологічних знань студентів щодо проблеми нітратного забруднення навколишнього середовища та шляхів його вирішення. В рамках семінару розглянуто основні причини забруднення нітратами ґрунту, води, продукції рослинництва та тваринництва, напрями щодо запобігання отруєнь нітратами, екологічно-безпечні технології аграрного виробництва.

Дякуємо за активну участь, бажаємо всім міцного здоров’я!


Технології захисту довкілля шляхом інтерактивних методів викладання біоценології

10 березня 2021 року студенти груп Тз-11, Тз-41, Еко-11, Еко-12 відвідали Державний природничий музей НАН України у м. Львові.

Доцент кафедри екології Галина Антонівна Лисак провела заняття з навчального предмета «Біоценологія» засобами музейної справи. Фонди музею налічують понад 400 000 експонатів. Вразила не тільки сучасно обладнана експозиція льодовикового періоду, але й дії мецената природоохоронних установ – графа В. Дідушицького. Приватну родинну колекцію опудал, гербарій рослин, колекцію тропічних молюсків у 1868 р. він розміщує у купленому ним будинку на вул. Театральній, 18. Згодом граф подарував колекцію місту. Так і з’явився у Львові природничий музей.

В. Дідушицький зробив вирішальний крок у ствердженні власних цілісних поглядів на устрій природи. Цей устрій він не уявляв без активної діяльності людини. В. Дідушицький створив на своїх землях поблизу с. Пеняки (нині Бродівський р-н Львівської обл.) природний резерват у буковому пралісі площею 22,4 га. Цей акт був закріплений рішенням парламенту у Відні у 1886 р., а резерват отримав назву «Пам'ятка Пеняцька». Це був не лише перший заповідник в Україні чи Польщі, але й один із перших в Європі. В. Дідушицький займався й законодавчими аспектами природокористування. У 1868 р. разом з іншими вченими він підготував кілька законопроєктів про заборону вилову, винищення та продажу альпійських видів тварин, характерних для Татр. За його участю у 1875 р. Галицьким сеймом був прийнятий мисливський закон, який вперше у Європі забороняв весняне полювання.

За свої кошти він створив стипендіальний фонд на допомогу талановитій молоді, яка цікавилася природою. Отже, засобами доброчинності, щедрості, працьовитості також можна захистити навколишнє середовище.


10-11 березня 2021 року на кафедрі екології студенти груп Еко-21 та Еко-11 під керівництвом ст. викладача Оксани Сергіївни Ментух вшанували 207-му річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка та провели поетичну годину.

Наш національний пророк взяв на себе відповідальність за майбутню долю рідної землі. Тому його слово, звернене до співвітчизників «мертвих, і живих, і ненароджених», сповнене пекучих докорів за їхню пасивність і байдужість. Але власне завдяки слову, що залунало влучно та впевнено, наш народ усвідомив свою національну єдність.

Студенти підготували цікаві доповіді про Т.Г. Шевченка як лірика, поета-борця, великого провідника українського народу, а також декламували його вірші.

Любий сину України,

Наш Тарасе дорогий,

Тебе в світі вже немає,

Та в серцях же ти живий!

Твоя кобза ще не вмерла,

На ній струни всі дзвенять,

І про твою вічну славу |

Всі народи гомонять.

На факультеті агротехнологій і екології студенти вшановують пам'ять Тараса Шевченка

Посилання: https://youtu.be/7LczTFVVq-Y


5 березня 2021 року на кафедрі екології відбулося відкрите лабораторне заняття та практичний семінар наукового гуртка «Хімія та технології» під керівництвом доцентів кафедри екології Ірини Соловодзінської, Оксани Мазурак, Ганни Уйгелій на тему «Якісне визначення білків у складі харчової продукції. Хімічні процеси в технологіях переробки органічної сировини». У другому навчальному семестрі 2020–2021 р. здобувачі вищої освіти гуртка «Хімія та технології» продовжили лабораторно-дослідницьку роботу за обраними тематиками.


Роль науково-дослідної роботи у гуртках для набуття студентами необхідних компетентностей у рамках спеціальностей, які вони здобувають, формування наукового світогляду та розширення кругозору студентів важко переоцінити.

Набуття теоретичного та практичного досвіду, знання та вміння аналітично оцінювати вплив техногенезу на навколишнє природне середовище, здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях, зокрема для розв’язання виробничих технологічних задач і впровадження у виробництво перспективних природоохоронних розробок і технологій забезпечення екологічної безпеки у галузях агропромислового виробництва – це перелік далеко не всіх компетентностей та програмних результатів навчання здобувачів освіти нашого університету, які вони набувають завдяки зусиллям кваліфікованих фахівців-педагогів. Зусилля науково-педагогічного складу кафедри екології та арсенал матеріально-технічної бази хімічних та токсикологічної лабораторій Львівського НАУ, який щороку поновлюється, спрямовані на здатність студентів оцінювати, інтерпретувати й синтезувати теоретичну інформацію та практичні, виробничі й дослідні дані з врахуванням хімічних і фізичних властивостей речовин та їх впливу на навколишнє середовище в галузях сільськогосподарського та інших виробництв.


3 березня 2021 року на кафедрі екології був проведений науковий семінар на тему «Використання відновлюваних джерел енергії на території об’єктів природно-заповідного фонду». До проведення семінару долучилися викладачі кафедри, здобувачі вищої освіти спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища».

Головною метою семінару було доведення економічної та екологічної ефективності застосування окремих видів альтернативної енергетики для забезпечення теплом та електроенергією об’єктів, які знаходяться на територіях ПЗФ. З презентаціями доповідей виступили: кандидат сільськогосподарських наук, доцент Наталія Качмар;  студенти Богдан Поцілуйко (Еко-21), Роман Бучма (Тз-21) та Ірина Бригас (Тз-41).

Присутні учасники семінару продемонстрували зацікавленість у розкритті даної тематики. Дякуємо за активну участь, бажаємо всім здоров’я та творчої наснаги!


25 лютого на кафедрі екології був проведений науковий семінар на тему «Інвазійні види як загроза біорізноманіттю». Учасниками семінару стали науково-педагогічні працівники кафедри та студенти-екологи.

В рамках семінару було представлено матеріали, які стосуються загальноекологічних понять про інвазію (доповідач к.с.-г.н., доцент Тетяна Дацко), а також доповіді-презентації студентів групи Еко-21 за результатами наукових пошуків.

Варто відзначити цікаві та змістовні доповіді про інвазійні види рослин і тварин України: «Рудий іспанський слимак. Інвазія екосистем України: передумови та наслідки» (Олег Кушнір); «Рапана венозна як вид, що окупував Чорне море» (Іван Годунов); «Борщівник Сосновського: інвазія екосистем України» (Ростислав Голяк); «Інвазивний вид: Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.)» (Тарас Кошіль). В ході доповідей були представлені еколого-біологічні особливості видів, що належать до інвазійних, інформація про рідний ареал та передумови його розширення, екологічні наслідки інвазії.

Присутні продемонстрували в жвавому обговоренні неабиякий інтерес до теми наукового семінару.


23 лютого 2021 року на кафедрі екології факультету агротехнологій і екології в режимі онлайн з використанням платформи Zoom відбувся науково-практичний семінар на тему «Європейський досвід поводження з відходами». Відкрила онлайн-семінар модератор даного заходу – кандидат сільськогосподарських наук, доцент Мар’яна Іванків. У семінарі взяли участь професорсько-викладацький склад кафедри екології та здобувачі вищої освіти освітньо-професійної програми спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» РВО «Бакалавр», «Магістр».

Гостем семінару був заступник директора ТОВ «ГрінЕра Україна» Тарас Колодій. На території України ця компанія надає комплекс послуг зі збирання, сортування та утилізації твердих побутових відходів, обслуговує комерційні, бюджетні, комунальні підприємства та об’єднання мешканців будинків. Доповідач основну увагу звернув на використання європейської техніки для збору відходів (сміттєзбиральні машини та екологічно безпечні підземні та наземні контейнерні баки закритого типу, сучасні «Euro 6» сміттєзбиральні машини); використання американського та європейського досвіду в системі організації збору ТПВ; впровадження європейської тарифної структури та калькуляції, а також розрахунки за європейським взірцем; утилізацію відходів на сучасному полігоні ТПВ. Проблему подальшого забруднення навколишнього середовища можна вирішити такими шляхами: впровадити обов’язкову систему роздільного збору, сортування сміття і систему вторинної переробки твердих побутових відходів; запровадити систему заохочення для належної утилізації сміття, проводити інформаційну освітню програму для роз’яснення необхідності належного збору сміття. Таким чином, суб’єкти господарювання та громадяни будуть зацікавлені в зменшенні обсягів відходів та подальшій утилізації, що значно покращить стан навколишнього природного середовища.

Також до учасників звернувся завідувач кафедри екології, кандидат біологічних наук, доцент Петро Хірівський, який наголосив, що проблема поводження з відходами є однією з ключових екологічних проблем, і стає усе більш вагомою, адже зростання нагромаджень відходів негативно впливає на довкілля й здоров’я людей. Кандидат біологічних наук, доцент Наталія Панас зауважила, що люди не знають, як правильно розділяти сміття і для чого це робити. Тим часом правильна утилізація і сортування відходів здатні вирішити безліч екологічних завдань.

Під час науково-практичного семінару учасники дискутували, ставили питання доповідачу й обговорювали найбільш проблемні питання.

Дякуємо спікерам та учасникам онлайн-семінару за активну участь, бажаємо всім здоров’я та творчої наснаги!


Студенти групи Еко-21 з куратором доцентом О.Т. Мазурак та групи Еко-41 з куратором доцентом Н.Я. Лопотич відвідали експозицію, присвячену Героям Небесної Сотні, та вшанували їх пам'ять.


Студенти та викладачі факультету агротехнологій і екології Львівського НАУ вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні – мужніх учасників Революції Гідності, які віддали своє життя, відстоюючи права і свободи людини, захищаючи ідеали демократії та гідне майбутнє своєї країни.

На кафедрі екології 16 лютого в групі Еко-41 (куратор групи Наталія Ярославівна Лопотич) та 18 лютого в групі Еко-12 (куратор групи Тетяна Миколаївна Дацко) відбулися відкриті виховні години, присвячені вшануванню Героїв Небесної Сотні.

Виховна година «Реквієм Небесній Сотні» розпочалася хвилиною мовчання при запалених «свічках пам’яті». Розпочали виховний захід куратори груп, наголосивши, що вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, героїзму тих українських захисників, які полягли, і тих, які сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет України, сприятиме формуванню в молоді життєвих компетентностей, прищепленню любові до України, розвитку у молоді бажання стати гідними громадянами України, вихованню патріотичної свідомості.

У виховному заході взяв участь завідувач кафедри екології Петро Романович Хірівський, наголосивши, що ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни, коли у мирний, цивілізований час ХХІ століття було вбито людей. Тому сьогодні ми закликаємо вас згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Всі учасники відкритої виховної години мали змогу висловити свої переживання та почуття до тих, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу України. Скільки прекрасних людей загинуло на війні, скільки згоріло міст, скільки полів розтоптали гусениці ворожих танків. В кожній родині, в кожному домі пам’ятають тих, хто обороняє нашу землю.

Виховний захід завершився переглядом документального фільму Крістіана Зайделя «Небесна сотня».

Пам'ятаймо! Герої не вмирають!

Вічна пам'ять Небесній Сотні...


10 лютого 2021 року на кафедрі екології відбувся науковий семінар на тему «Технологічні проблеми антропогенного впливу на земельні ресурси».

Організаторами заходу стали викладачі кафедри екології: доцент Н.Є. Панас, доцент Г.А. Лисак, доцент Н.Я. Лопотич, в.о. доцента М.Я. Онисковець та старший викладач І.Ю. Вахуткевич. Зі вступним словом виступила заступник завідувача кафедри екології, кандидат біологічних наук, доцент Н.Є. Панас, яка наголосила на проблемах забруднення земельних ресурсів та шляхах їх вирішення.

Антропогенна діяльність, яка базується на застосуванні штучно створених засобів, спричиняє різке посилення активного втручання суспільства в хід природних процесів, яке дедалі прискорюється за темпами й зростає за силою дії. Останнім часом ми все частіше починаємо згадувати про проблеми, пов’язані з екологією.

Питання взаємовідносин суспільства і природи та використання природних ресурсів стають дедалі актуальнішими. І це зрозуміло, бо з розвитком виробництва вилучаються все нові багатства природи, зростає вартість сировини, збільшується кількість відходів, що викидаються у навколишнє середовище. Актуальні питання щодо антропогенного навантаження на земельні ресурси, проблеми опустелювання та аридизації ґрунтів, вплив нітратного та пестицидного забруднення ґрунтів, а також причини виникнення та вплив кислотних дощів на стан літосфери висвітлили у своїх доповідях студенти груп Еко-41 та Тз-41.


28 січня 2021 року на третій парі в групі Еко-12 відбулась виховна година на тему «Трагедія, історія, пам’ять», присвячена Дню Соборності України та вшануванню пам’яті героїв Крут. Куратор групи – доцент Тетяна Миколаївна Дацко.

Виховну годину відвідав заступник декана факультету агротехнологій і екології з виховної роботи Сергій Ярославович Павкович.


27 січня 2021 року на VI парі в аудиторії 287 лекційного корпусу у групі  Еко-21 відбулась виховна година  на тему «Трагедія, історія, пам’ять», яка присвячена Дню Соборності України та вшануванню пам'яті героїв Крут. Куратор групи –  доцент Оксана Тимофіївна Мазурак.

 




26 січня 2021 року на III парі в групах Еко-41 та Тз-41 відбулася відкрита виховна година на тему «Бандера – незламний борець за волю України».

Ознайомлення з історією боротьби народу за незалежність та життєвим шляхом провідників цього руху є невід’ємною частиною процесу формування молодої людини як патріота своєї держави. У нескінченному ряді подвижників українського національно-визвольного руху однією з найяскравіших знакових постатей, беззаперечно, є Степан Бандера – провідник ОУН, теоретик, організатор, символ героїчної та безкомпромісної боротьби українців за власну державність і свободу народів. Його творча спадщина і зараз має величезне значення для національно-визвольного руху, закріплення та розбудови Української Самостійної Соборної Держави.

Саме Бандера врятував честь України та зумів організувати народ на відчайдушну боротьбу за нашу національну незалежність і державність.

Бандера підніс український патріотизм до найвищої жертовності. Його гасло – Бог і Україна!

Куратор групи Еко-41 – Наталія Ярославівна Лопотич, групи Тз-41 – Марта Ярославівна Онисковець.



27 січня 2021 року на VI парі в аудиторії 287 лекційного корпусу у групі Еко-21 відбулись виховні години: «Трагедія, історія, пам’ять», присвячена Дню Соборності України, та «Крути – наша історія, гордість і біль», присвячена вшануванню пам'яті героїв Крут. Куратор групи – доцент Оксана Тимофіївна Мазурак.







Студенти факультету агротехнологій і екології Львівського НАУ вітають усіх зі Старим Новим Роком!


Посилання: https://youtu.be/z0ijR1eCGKg

Кафедра екології факультету агротехнологій і екології Львівського національного аграрного університету вітає Вас з Новим 2021 роком та Різдвом Христовим!

Посилання: https://youtu.be/TTcU5ECe9O0



На факультеті агротехнологій і екології Львівського національного аграрного університету серед студентів 2-4 курсів проведено перший етап конкурсу «Кращий студент ЛНАУ – 2020». Було визначено кращих студентів кафедри екології спеціальностей «Екологія»та «Технології захисту навколишнього середовища» у таких номінаціях:


- «Кращий студент-лідер факультету» – Олег Ланковський, студент групи Еко-41;

- «Кращий студент-талант факультету» – Наталія Гандз, студентка групи Тз-41.

Переможці у вказаних номінаціях представляли факультет у конкурсі «Кращий студент ЛНАУ – 2020».

Вітаємо переможців та зичимо подальших успіхів!



Вітаємо студентів з успішним захистом магістерських робіт!


28 грудня 2020 року на кафедрі екології факультету агротехнологій і екології Львівського НАУ розпочався захист дипломних робіт здобувачів вищої освіти РВО «Магістр» зі спеціальності «Екологія».

Робота комісії проходила в спеціально обладнаній аудиторії з дотриманням усіх карантинних заходів безпеки; публічний захист дипломних робіт супроводжувався використанням сучасних інформаційних технологій. Магістранти показали високий рівень знань та достойно представили свої роботи.

Вітаємо студентів з успішним захистом дипломних робіт та бажаємо плідної професійної діяльності та успіхів на професійній ниві!




14 грудня 2020 року на кафедрі екології відбувся захист курсових робіт здобувачів вищої освіти спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» (групи Тз-22сп, Тз-41) з навчальної дисципліни «Технології захисту ґрунту» з використанням платформи Zoom.

Такий формат захисту не став на заваді демонстрації студентами рівня набутих знань та вмінь у дослідницькій діяльності. Представлені до захисту роботи були виконані із дотриманням усіх вимог щодо написання курсової роботи.

Студенти підготували змістовні доповіді із презентаціями за результатами власних досліджень, надали ґрунтовні відповіді на запитання членів комісії (завідувача кафедри, кандидата біологічних наук, доцента П.Р. Хірівського, кандидата біологічних наук, доцента Ю.Я. Корінця, кандидата технічних наук, доцента О.Т. Мазурак) та інших учасників Zoom-конференції, чим продемонстрували гарне володіння матеріалом дослідження, вміння та навички у розв’язанні практичних завдань.

Щиро вітаємо студентів з успішним захистом курсових робіт!




14 грудня 2020 року на кафедрі екології відбувся захист курсових робіт з навчальної дисципліни «Екологічна безпека» студентами спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» (групи Тз-12сп, Тз-31). Курсова робота виконується з метою закріплення та поглиблення знань, одержаних студентами під час вивчення певного навчального курсу. Саме ця робота допомагає студенту систематизувати отримані теоретичні знання та набути навички проведення експериментальних досліджень. Усі роботи виконані на запропоновані теми згідно з поставленим завданням.

Захист проходив у онлайн-форматі з використанням сервісу ZOOM.

Комісія у складі доцента Н.В. Качмар, доцента Т.М. Дацко та доцента М.Я. Іванків оцінила рівень сформованості загальних та професійних компетенцій, набутих студентами у процесі опанування навчального матеріалу. Студенти показали відмінне вміння синтезувати здобуті теоретичні знання і використовувати їх під час дослідження практичних проблем.

Вітаємо здобувачів освіти з успішним захистом курсових робіт!




Науково-практичний семінар кафедри екології на тему «Екологічні ризики техногенезу, наукові підходи та технології захисту довкілля»

17 грудня 2020 р. на кафедрі екології факультету агротехнологій і екології Львівського НАУ відбувся науково-практичний семінар в дистанційному режимі з використанням платформи Zoom на тему «Екологічні ризики техногенезу, наукові підходи та технології захисту довкілля», у якому взяли участь викладачі кафедри, стейкхолдери та студенти спеціальностей 183 «Технології захисту навколишнього середовища», 101 «Екологія», 201 «Агрономія».

Мета науково-практичного семінару:

– Наукова: проаналізувати та оцінити сучасний стан розвитку технологій захисту навколишнього середовища в Україні та світі, розкрити особливості їх дії на складові біосфери, методи на їх основі, спрямовані на покращення якісного стану довкілля; створення та імплементація «зелених технологій» у сфери життя людства; розглянути причини, сутність та можливі наслідки впливу технологій на життя людей та планету в цілому; використання фізико-хімічних методів аналізу у дослідженнях шкідливих речовин навколишнього середовища.

– Пізнавальна: розширити уявлення про технології захисту довкілля у галузях виробництва; застосування наукових підходів у вирішенні складних інженерних задач виробництва; технології очищування біосистем; систематизування знань про фізико-хімічні та інші властивості матеріалів, що використовуються у технологіях очищування складових біосфери від полютантів та перспективи впровадження новітніх технологій захисту навколишнього середовища в Україні з врахуванням світового досвіду їх використання в різних галузях.

– Розвивальна: розвивати аналітичне мислення, вміння і навички оцінювання ситуацій, систематизувати та узагальнювати екологічно-інформаційний матеріал, робити висновки та надавати рекомендації.

– Виховна: виховувати почуття відповідальності за чистоту біосфери, дбайливе ставлення до природи та прагнення до гармонії, особисту відповідальність за охорону навколишнього середовища.

На початку роботи семінару зі вступним вітальним словом виступив завідувач кафедри екології, кандидат біологічних наук, доцент Петро Романович Хірівський, який наголосив на важливості розвитку сучасних технологій захисту навколишнього середовища, дослідження та оцінки впливів промислових виробництв на компоненти навколишнього середовища, дослідження екологічних та техногенних наслідків забруднення об’єктів довкілля, обґрунтування та розробки оптимальних природоохоронних заходів із забезпечення екологічної безпеки.

У своєму виступі кандидат технічних наук, доцент кафедри екології Оксана Тимофіївна Мазурак підкреслила важливість захисту довкілля як пріоритетного напряму гармонійного розвитку біосфери.

Виступи стосувались аспектів головної теми семінару. Зокрема, прозвучали доповіді:

– кандидата технічних наук, директора Західного наукового центру НАН України та МОН України Олега Дмитровича Зинюка на тему «Водна стратегія України: основні положення і завдання»;

– кандидата біологічних наук, доцента кафедри екології Галини Антонівни Лисак на тему «Шляхи захисту рекреаційних ресурсів Розточчя»;

– кандидата сільськогосподарських наук, доцента кафедри екології Наталії Василівни Качмар на тему «Захист довкілля від забруднення синтетичними миючими засобами»;

– завідувача відділу досліджень, матеріалів, речовин і виробів Львівського НДЕКЦ МВС Юлії Тимофіївни Лень, яка ознайомила учасників семінару з науково-технічною базою хімічної лабораторії відділу досліджень, матеріалів, речовин і виробів Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на тему «Можливості судової експертизи матеріалів, речовин і виробів у дослідженні забруднень навколишнього середовища».

У процесі роботи науково-практичного семінару студенти представили доповіді на наступні теми: «Технології інтенсифікації землеробства та екологічна рівновага довкілля» (доповідач – Віталій Галаван, гр. АГ-22; наук. керівник – к.с-г.н., доц. М.Я. Іванків); «Моніторинг стану ґрунтів та технології зниження деградаційних процесів» (доповідач – Сергій Проказюк, гр. АГ-22; наук. керівник – к.с-г.н., доц. Іванків); «Технології захисту лісових ресурсів» (доповідач – Юрій Петращук, гр. ТЗ-12сп; наук. керівник – к.б.н., доц. І.Є. Соловідзінська); «Проблеми забруднення повітряного простору та технології захисту» (доповідач – Назар Гармадій, гр. Тз-11; наук. керівник – к.х.н., доц. Г.Ю. Уйгелій); «Захист водних ресурсів: особливості технологій фізико-хімічного очищення» (доповідач – Іван Годунов, гр. Еко-21; наук. керівник – к.т.н., доц. О.Т. Мазурак); «Екотехнології очищування вод: перспективи, проблеми та їх вирішення» (доповідач – Ірина Бригас, гр. ТЗ-41; наук. керівник – к.т.н., доц. О.Т. Мазурак); «Технології утилізації відходів в АПК» (доповідач – Вікторія Матіїв, гр. Тз-22; наук. керівник – к.б.н., доц. Н.Є. Панас); «Екологізація аграрного виробництва» (доповідач – Ігор Музика, гр. АГ-22; наук. керівник – к.с-г.н., доц. М.Я. Іванків).

За результатами засідання науково-практичного семінару грамотами та подяками кафедри екології факультету агротехнологій і екології були відзначені найкращі доповідачі. Щиро дякуємо всім учасникам семінару і бажаємо подальших наукових здобутків! До зустрічі на нових заходах.



Гордість ЛНАУ – 2020  Олена Цебак


Олена Іванівна Цебак під час навчання на факультеті агротехнологій і екології за спеціальністю «Екологія» була старостою групи, як член студентської самоврядної організації «Основа» брала активну участь в організації та проведенні студентських заходів, форумів, концертів, квестів та благодійних акцій. Також неодноразово була учасницею наукових конференцій на факультеті.






Гордість ЛНАУ – 2020  Оксана Зусько

Оксана Віталіївна Зусько під час навчання на факультеті агротехнологій і екології за спеціальністю «Екологія» брала активну участь у міжнародних, всеукраїнських та університетських наукових конференціях, зокрема «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК», «Екологія та природокористування в системі оптимізації відносин природи і суспільства», за що була нагороджена дипломами та грамотами. Була учасником Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Агроекологія», де посіла перше місце, а також брала участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук, де здобула диплом ІІ ступеня. За високі досягнення у навчанні, науковій та суспільно-громадській роботі була номінована на стипендію ім. Ярослава Зайшлого.




25 листопада 2020 року в рамках проєкту EU program Erasmus + project KA2 n 609944-EPP-1-2019-1-LT-EPPKA2-CBHE-JP «Enhancing capacity of universities to initiate and to participate in clusters development on innovation and sustainability principles» (UniClaD) відбувся вебінар на тему «Рекреаційні ресурси природоохоронних територій та їх роль у розвитку туристичних кластерів». Організаторами вебінару виступили кафедра екології, відділ міжнародних зв’язків Львівського національного аграрного університету, НПП «Яворівський».


В онлайн-зустрічі взяли участь завідувач та викладачі кафедри екології, студенти РВО «Бакалавр» та «Магістр» спеціальності 101 «Екологія», директор та співробітники НПП «Яворівський», директор та співробітники регіонального ландшафтного парку «Верхньодністровські Бескиди», представники ОТГ Івано-Франкове, депутати Дрогобицької та Буської районних рад, представники агротуристичних підприємств. В ході вебінару проведена презентація програми Еразмус + UniClaD «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості». Спікером презентації виступив доцент кафедри екології Львівського НАУ Богдан Кректун.

Крім того, розглядалися актуальні питання, для вирішення яких започаткований Erasmus + project UniClaD:

1. Освітня програма зі спеціальності 101 «Екологія» та її роль у підготовці фахівців екологічного, зеленого та агротуризму;

2. Рекреаційні ресурси Яворівського НПП і їх залучення до розвитку туристичного кластера;

3. Рекреаційні ресурси ландшафтного парку «Верхньодністровські Бескиди» і їх залучення до розвитку туристичного кластера;

4. Роль місцевого самоврядування у розвитку туристичного кластера;

5. Досвід розвитку екологічного, зеленого та агротуризму в межах зон рекреації природоохоронних територій;

6. Представлення студентських досліджень у сфері розвитку сталих форм туристичної діяльності.

У виступах і дискусії брали участь завідувач кафедри екології Львівського НАУ Петро Хірівський, директор НПП «Яворівський» Михайло Біляк, директор регіонального ландшафтного парку «Верхньодністровські Бескиди» Наталя Олійник, представник ОТГ Івано-Франкове Христина Будка, доцент кафедри екології Львівського НАУ Наталя Панас та студенти Львівського НАУ Денис Фірсанов і Юрій Петращук (представник агротуристичного кластера м. Ворохта). За результатами проведеного вебінару визначено основні підходи щодо стратегії розвитку агротуристичних кластерів і роль місцевих громад, природоохоронних територій та університетів у їх організації та розвитку.

Відеозвіт про вебінар представлений на фейсбук-сторінці «Екологічна безпека ЛНАУ КЕБ». (https://www.facebook.com/545412195531850/videos/824314841736196/)




На кафедрі екології факультету агротехнологій і екології в академічних групах на платформі Zoom проведено тематичні виховні години під назвою «Україна – країна нескорених», присвячені вшануванню подвигу учасників Революції Гідності та увічненню пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Мета заходу:

- вшанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини та громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору;

- стимулювання у молоді прагнення до глибшого і детальнішого вивчення історії нашої держави, прищеплення любові до Батьківщини та бажання стати гідними громадянами України;

- донесення до студентів об’єктивної інформації про доленосні події в Україні на початку XXI століття.

Студенти активно долучилися до обговорення подій Революції Гідності, підготували цікаві доповіді, подискутували та висловили свої позиції.


13 листопада 2020 року на запрошення адміністрації Регіонального ландшафтного парку «Верхньодністровські Бескиди» доценти кафедри екології Н.Є. Панас та Г.А. Лисак взяли участь у відкритті маркованого туристичного маршруту «Грозова брама», реалізація якого відбулася в рамках проєкту «Розвиток туристичної інфраструктури в межах регіонального ландшафтного парку «Верхньодністровські Бескиди».

Проєкт з ознакування маршруту здійснено в рамках Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, яка втілюється Асоціацією «Єврорегіон Карпати – Україна» та фінансується за кошти обласних бюджетів Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей.

Ознакований маршрут «Грозова брама» починається від однойменної зони відпочинку, яка розташована біля підніжжя Маґури-Лімнянської в урочищі Бабинець, та веде на найвищу гору Старосамбірщини – Маґуру-Лімнянську (1022 м). Маршрут пролягає місцевістю, де збережені народна обрядовість, звичаї і традиції жителів Старосамбірщини. Цікавими локаціями на маршруті є церква Богоявлення Господнього (1817 р.), гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Джерело мінеральної води в с. Грозьово». Інфраструктуру туристичного шляху доповнюють два відпочинкові осередки, реалізовані у 2020 році.

Участь у відкритті мальовничого маршруту Старосамбірщиною взяли також представники відділу біоресурсів та заповідної справи департаменту екології Львівської облдержадміністрації, управління туризму та курортів, органів місцевого самоврядування, природоохоронних організацій, наукових установ, місцеві жителі.

Кафедра екології Львівського національного аграрного університету тісно співпрацює з низкою об’єктів природоохоронного фонду, представники яких є стейкхолдерами підготовки здобувачів вищої освіти, що навчаються за ОПП «Екологія» та ОПП «Технології захисту навколишнього середовища». Угода про співпрацю між університетом та Регіональним ландшафтним парком «Верхньодністровські Бескиди» передбачає використання об’єкту ПЗФ як бази практик студентів, а також тісну співпрацю щодо допомоги в теоретичному обґрунтуванні оптимізації та розвитку мережі регіонального ландшафтного парку. Адже розвиток ландшафтних парків передбачає не лише охорону заповідних природних комплексів і об’єктів, але й створення умов для ефективного туризму, залучення інвестицій в регіон та пізнавального відпочинку.


Форум юних екологів Львівщини «Дотик природи–2020»

16 жовтня 2020 року доцент кафедри екології, кандидат біологічних наук Наталія Євгенівна Панас стала членом журі Форуму юних екологів Львівщини «Дотик природи–2020», що відбувався в рамках Всеукраїнської ювілейної естафети «Стежками юннатівського руху» з нагоди 95-річчя юннатівського руху в Україні.
Форум проходив на базі КЗ ЛОР «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» у дистанційному форматі з використанням платформи ZOOM. Учні закладів загальної середньої та позашкільної освіти області презентували власні дослідницько-експериментальні проєкти у номінаціях: екологія, ботаніка, гідробіологія та валеологія. Цікавою та різноманітною була тематика екологічних проєктів: дослідження екологічного стану кризових територій міста; оцінка рівня забруднення повітря чадним газом; дослідження якості питної води; хімічний аналіз ґрунту; вплив відпрацьованих батарейок на ґрунти та рослини; вивчення способів боротьби з бур’янами на тротуарній плитці; вплив тютюнового диму на живі організми; вплив зубної пасти на стан зубів тощо. Найбільшу активність продемонстрували учасники з Яворівського, Бродівського, Сокальського та Пустомитівського районів.
Всім учасникам дякуємо за змістовні доповіді та бажаємо нових наукових досягнень!


Науково-практичний семінар гуртка «Хімія і технології» кафедри екології на тему «Озон в житті людини»

28 вересня 2020 р. на кафедрі екології факультету агротехнологій і екології Львівського НАУ відбувся науково-практичний семінар гуртка «Хімія і технології» на тему  «Озон в житті людини», присвячений Міжнародному дню озонового шару. У заході взяли участь викладачі кафедри і студенти-екологи. Семінар організовано і проведено з урахуванням відповідних карантинних обмежень, які дозволили комбінувати різні форми реалізації програми з залученням сучасних засобів відеозв’язку, зокрема платформи Zoom.

Мета практичного семінару включала такі основні аспекти:

- науковий (проаналізувати проблеми атмосфери, оцінити сучасний стан повітряного простору України; розкрити суть і джерела негативного впливу антропогенного чинника на якісний стан атмосфери та О3; розглянути причини, сутність та можливі наслідки глобальних екологічних катаклізмів на Землі, зокрема для тропосфери; запропонувати заходи та методи, спрямовані на покращення якісного стану повітряного простору);

- пізнавальний (розширити уявлення про стан атмосфери України та світу; навести приклади негативного впливу техногенезу на повітряний простір та здоров’я людини; систематизувати знання про хімічні та фізико-хімічні властивості озону, його функції в природі, процеси окиснення, розпаду та методи очищування озоном, його використання);

- розвиваючий (розвивати аналітичне мислення, вміння і навички прогнозування ситуацій, систематизувати та узагальнювати екологічно-інформаційний матеріал, робити висновки та надавати рекомендації);

- виховний (виховувати почуття відповідальності за майбутнє планети, чистоту повітряного простору, прагнення до гармонії, людяності, доброти, почуття патріотизму, дбайливе ставлення до природи, особисту відповідальність за охорону навколишнього середовища).

На початку роботи семінару зі вступним словом виступив завідувач кафедри екології, к.б.н., доцент Петро Романович Хірівський, який акцентував увагу присутніх на важливості дослідження причин руйнування озонового шару та застосування цієї інформації для запобігання даному процесу.

У процесі роботи учасниками засідання були представлені презентації і доповіді на наступні теми: «Озон: хімічна будова та властивості» (доповідач – Іван Годунов, група Еко-21); «Як мінімізувати вплив антропогенних чинників на якість повітря?» (доповідач – Юрій Петрощук, група ТЗ-12СП); «Озоновий шар: роль у природі та екологічні небезпеки» (доповідач – Ростислав Голяк, група Еко-21); «Озон в медицині», доповідач – Олег Ланковський, група Еко-41; «Технології озонування води» (доповідач – Ірина Бригас, група ТЗ-41); «Людина і озон» (доповідач – Олег Кушнір, група Еко-21). Студенти та викладачі взяли участь у конкурсі «Роль повітря (кисню) у прислів’ях та приказках, піснях і віршах». Після закінчення доповідей викладачі та студенти кафедри активно долучились до обговорення.

На завершення присутні заслухали доповідь к.т.н., доцента кафедри екології Оксани Тимофіївни Мазурак на тему «Озон – джерело життя на землі», яка підкреслила необхідність збереження озонового шару, який фільтрує сонячне проміння і запобігає шкідливому впливу ультрафіолету на поверхню Землі, тим самим зберігаючи життя на планеті, та підвела підсумки семінару.

За результатами засідання науково-практичного семінару грамотами та подяками кафедри екології факультету агротехнологій і екології були відзначені кращі доповідачі. Щиро вітаємо учасників семінару і бажаємо подальших наукових здобутків!


В рамках XХ Міжнародного студентського наукового форуму «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК» 22-24 вересня 2020 року в онлайн-режимі на платформі Zoom на факультеті агротехнологій та екології відбулися наукові засідання у двох секціях, а саме «Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва» і «Сучасні агротехнології та тенденції їх розвитку». Учасниками засідань були студенти Львівського національного аграрного університету, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, Шацького лісового колежу ім. В.В. Сулька, Державної вищої школи ім. Шимона Шимоновича в м. Замості, Західно-поморського технологічного університету в Щецині, Варшавського університету природничих наук, Екологічного коледжу Львівського національного аграрного університету.
Основна тематика наукових доповідей студентів на конференції «Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва»:
- актуальні питання у сфері відновлення порушених земель після видобутку бурштину;
- оцінка екологічного стану території Львівського полігону твердих побутових відходів та його впливу на довкілля;
- вплив сполук важких металів Львівського полігону ТПВ на екологічний стан природних об’єктів;
- використання оперативної дистанційної відеоінформації для оцінки антропогенного впливу на стан поверхневих вод.  
Суттєву увагу було приділено вивченню екологічного стану ґрунтів в умовах техногенних забруднень, формуванню фітоагроценозів і їх впливу на стан ґрунтів, дослідженням екологічних проблем енергоощадження та альтернативної енергетики, що базується на ресурсах відходів с.-г. виробництва, структурній організації угруповань колембол в агроценозах, особливостям ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях, застосуванню технологій озеленення дахів.
Підсумки роботи Міжнародного студентського наукового форуму «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК» були підведені деканом факультету агротехнологій і екології, доцентом В.В. Бальковським та озвучені в ухвалі. За результатами роботи конференції учасники отримали грамоти за участь.
Всім учасникам дякуємо за змістовні доповіді та бажаємо нових наукових досягнень!


2 липня 2020 року в онлайн-режимі на платформі Zoom відбулося планове засідання науково-педагогічного колективу кафедри екології.

На порядку денному було обговорення підготовки до акредитації ОП «Екологія» та результатів рейтингового оцінювання роботи науково-педагогічних працівників кафедри за 2019–2020 н.р. Завідувач кафедри П.Р. Хірівський окреслив напрями проведення навчально-методичної, науково-дослідної та організаційної роботи на кафедрі у новому навчальному році з врахуванням можливого дистанційного навчання, а також наголосив на цьогорічній вступній кампанії та необхідності дистанційних профорієнтаційних заходів.



Науковий гурток «Юний хімік» – від теорії до практики

Гурток кафедри екології «Юний хімік» орієнтований на розвиток інтересу до природничих наук, формування наукового світогляду, розширення кругозору студентів, вміння оцінювати вплив техногенних полютантів на людину і природне середовище, здатності аналізувати проблеми та їх вирішення в області екології, агрономії, інших галузей АПК.

Завданнями гуртка є поглиблення знань студентів із розділів навчальної дисципліни «Хімія» для набуття ним наступних компетентностей: здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; навички здійснення безпечної діяльності; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; здатність застосовувати знання та розуміння фізіологічних процесів сільськогосподарських рослин для розв’язання виробничих технологічних завдань; здатність оцінювати, інтерпретувати й синтезувати теоретичну інформацію та практичні, виробничі і дослідні дані в галузях сільськогосподарського виробництва; здатність науково обґрунтовано використовувати добрива та засоби захисту рослин з урахуванням їхніх хімічних і фізичних властивостей та впливу на навколишнє середовище.

На заняттях гуртка викладачі хімії застосовують різні форми подачі матеріалу: лекторії, наукові семінари, практичні та лабораторні заняття тощо.


В усьому світі зростає кількість технологій, які використовують іонізуючу радіацію, а разом з тим – кількість джерел випромінювань, що підвищує імовірність їх виходу з-під контролю. У перші роки після аварії на Чорнобильській АЕС перелік спеціальностей у закладах вищої освіти, де були введені радіологічні дисципліни, значно зріс, що цілком виправдано.
Засвоєння теоретичних знань студентами під час навчального процесу з дисципліни «Радіоекологія» найкраще відбувається на практиці. Важливою складовою підвищення компетентних навиків майбутніх екологів є безпосередня робота з приладами на різних об’єктах для замірів радіаційного фону бета- та гамма-випромінювання.
Лабораторне заняття з дисципліни «Радіоекологія» зі студентами групи Еко-31 факультету агротехнологій і екології проводить к.с.-г.н., асистент кафедри екології А. І.Дидів.


12 листопада 2019 р. викладачі кафедри екології ЛНАУ відвідали міжнародну агропромислову виставку EuroAGRO – 2019.
EuroAGRO – це професійний майданчик, де вітчизняні виробники мають можливість продемонструвати свої досягнення у сфері сільського господарства та ознайомитися із новітніми технологіями та рішеннями європейського аграрного ринку, взяти участь у дискусіях та обговорити перспективи та можливі проблеми в українському сільському господарстві.


Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Ми українці і любимо свою землю, свій рідний край з його народними традиціями, славною історією, мальовничою природою, багатою мелодійною мовою.

Згідно з указом Президента України 9 листопада оголошено Днем української писемності та мови. Але засновано його було значно раніше – ще в 1917 році – на честь преподобного Нестора Літописця. Він став достойним послідовником творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.

Пройшла наша мова тернистий і важкий шлях. Мову нашого простого українського народу передав нам у спадок Григорій Сковорода, вдосконалив її І.П. Котляревський, а основоположником сучасної української мови став наш великий Кобзар – Т.Г. Шевченко. Він наказував нам, щоб ми любили, знали і вивчали її. Наш народ зберіг силу Кобзаревого слова.

Тому це свято не обійшло і кафедру екології, зокрема групи Еко-31 та Еко-12сп. Куратори-наставники в. о. доцента Н.Я. Лопотич та доцент Н.Є. Панас провели виховну годину цікавої і корисної інформації «Шануй мову свою калинову». Студенти нашої кафедри з цікавістю прослухали розповідь про життєвий шлях Нестора Літописця, про становлення української мови. З жвавим інтересом були переглянуті відеоматеріали про виникнення і розвиток української мови, прозвучали пісні про нашу рідну мову.

Такі заходи допомагають нашим студентам глибше пізнати історію рідної мови, а також дають змогу більш детально вивчити нашу мову.

Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Тож давайте ж разом вивчати, зберігати та примножувати українську мову, і нехай нашому роду ніколи не буде переводу.


Засідання науково-технічної ради парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дублянський»
13 березня 2019 р. відбулося засідання науково-технічної ради парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дублянський» ЛНАУ. Розглядали питання про оновлення складу науково-технічної ради парку і про вибори голови парку.
Схвалили проект старшого наукового співробітника Інституту екології Карпат О.О. Кагала  «Про етапи реалізації Проекту організації території парку пам’ятки  садово-паркового мистецтва «Дублянський».


14 грудня викладачі кафедри екології долучилися до благодійної акції «Подарунки від Св. Миколая для потребуючих сімей Личаківського району».

Акція організована о. Андрієм Боднаром, настоятелем церкви Покрови Пресвятої Богородиці, що знаходиться у Львові на вулиці Личаківській, 175. Усі охочі мали змогу принести продукти харчування, одяг, дитячі іграшки для малозабезпечених і багатодітних сімей та одиноких людей. Викладачі кафедри екології за зібрані кошти купили і передали потребуючим 40,5 л меду. Також було зібрано одяг і дитячі іграшки для дітей-сиріт, які виховуються в «Родинному домі» при церкві Покрови Пресвятої Богородиці.

Нехай Святий Миколай завітає в кожну оселю та подарує українцям мир, здоров’я і любов.


Вміння застосувати набуті знання та практичні навики у ході навчального процесу й подальшій професійній діяльності – вимога сьогодення для майбутнього фахівця. Таким принципом керуються викладачі кафедри екології, допомагаючи студентам оволодіти необхідним базовим потенціалом для подальшого росту та утвердження в обраній спеціальності. Хімія, як природнича наука, є необхідною сходинкою на цьому нелегкому шляху. На лабораторних заняттях студенти-першокурсники мають можливість не тільки поглибити свої знання, але й застосувати їх на практиці для вирішення агроекологічних та технічних завдань обраної професійної діяльності.
Лабораторне заняття з неорганічної та аналітичної хімії зі студентами групи АГ-11 факультету агротехнологій і екології проводить доцент кафедри екології О.Т. Мазурак.


24.11.17 р. викладачі кафедри екології (М.Я. Онисковець, Н.Я. Лопотич, О.Р. Фромета) провели профорієнтаційну роботу у школах Сколівського району Львівської області. Учні 11 класів були ознайомлені із правилами вступу та умовами навчання і проживання у Львівському НАУ, а також отримали інформаційний матеріал, який дає багато відповідей на запитання абітурієнтів. На завершення зустрічі учні заповнили анкети, в яких висловили бажання навчатись у ЛНАУ, а особливо їх зацікавили нові спеціальності факультету агротехнологій і екології.



15 листопада 2017 р. на кафедрі екології ЛНАУ відбувся науковий онлайн-семінар, у якому взяли участь викладачі кафедри і студенти-екологи. Присутні заслухали доповідь директора Науково-дослідного центру, доктора філософії з хімічних наук, історика науки Юлії Давидівни Сістер (Ізраїль) на тему: «Екологічні дослідження наявності пестицидів в об'єктах навколишнього середовища, харчових продуктах та біологічних середовищах». Після закінчення доповіді співробітники та студенти кафедри активно долучились до обговорення.




10 жовтня 2017 відбулося виїзне засідання студентського наукового гуртка «Екологія» у Яворівському національному природному парку під керівництвом викладачів кафедри екології к.б.н., в.о. доц. М. Я. Онисковець та к.с.-г.н. в.о. доц. Н. Я. Лопотич. Проведено засідання круглого столу на тему «Природні та рекреаційні ресурси Яворівського національного природного парку» за участі директора Яворівського НПП  М.В. Біляка.


Спогади про літню практику з ботаніки

Студенти факультету агротехнологій і екології спеціальностей «Агрономія» та «Екологія» усвідомлюють важливість озброєння практичними навиками з ботаніки, адже висококваліфікований фахівець сільського господарства повинен вміти здійснювати геоботанічні описи рослинності різних екотопів, знати види рослин, оберігати і збагачувати рослинний світ.

Цього літа студенти разом із викладачем Галиною Антонівною Лисак досліджували стан дендропарку ЛНАУ, вивчали його вплив на формування мікроклімату території університету та розробили рекомендації щодо його покращення, а також здійснювали геоботанічний опис лісових, лучних, штучних фітоценозів.

Проте найбільше запам’яталася екскурсія у Ботанічний сад Львівського національного університету імені І. Франка. Ця установа виконує навчальну, науково-дослідну та природоохоронну функцію. У структуру ботанічного саду входять відділи природної трав'яної флори, дендрології, культурної флори та озеленення, тропічних і субтропічних рослин, фізіології та біохімії рослин. Всього колекція ботанічного саду налічує понад 5000 видів рослин. Хоча територія відносно невелика (16,5 га), захоплює естетичний вигляд відділів та ландшафтний дизайн.

У оранжереї ботанічного саду зростає понад 489 видів рослин. Унікальними серед них є колекції саговників, пальм, сукулентів, плющів, папоротей, орхідей, інших тропічних і субтропічних рослин. Екскурсію в оранжереях для студентів провела співробітник ботанічного саду Марія Іванівна Лишак.

Колекція Ботанічного саду налічує 64 види червонокнижних рослин, що включають 12 ендеміків і 17 реліктів, а також біля 20 видів «біблійних» рослин, серед яких Ісусове, Юдине, Адамове дерево (павлонія пухнаста) тощо. Окрім того, у ботанічному саду є плантації сільськогосподарських культур: зернових, пряних, олійних, текстильних. Також проводяться дослідження алелопатичного впливу клумбових рослин на городні, як один із способів захисту від шкідників.

Такі екскурсії запам’ятовуються назавжди і залишають міцні ботанічні та екологічні знання.


Відкрита виховна година «Екскурсія  пам’ятними історико-культурними місцями України»

Нещодавно у групі Еко-44 (куратор – Лисак Г.А) в музеї народної архітектури «Шевченківський гай» була проведена відкрита виховна година «Екскурсія пам’ятними історико-культурними місцями України».

Екскурсія проводилася з метою  навчити студентів розрізняти особливості культури і  побуту етнічних регіонів України: Лемківщини, Бойківщини, Закарпаття, Гуцульщини, Буковини, Поділля, Полісся. Під час заняття студенти навчилися  самостійно готувати презентації регіону і подали свої пропозиції щодо покращення облаштування музею та розрахували рекреаційне навантаження на його територію.  Виховна година завершилася виконанням гімну України.

Детальніше ТУТ


Зарваниця – духовна скарбниця виховання студентів ЛНАУ

Напередодні Великодніх свят кожна віруюча людина намагається проаналізувати своє християнське життя, свої вчинки. Виникає особлива потреба у виборі власної громадянської позиції у суспільстві. Наш життєвий устрій повинен докорінно змінитися. Ми усвідомлюємо, що повинні пройти важкий шлях очищення і у цьому випробуванні. Віра у Боже благословення України, наших родин повинна бути дуже міцною!

Джерелом духовного натхнення студенти та викладачі Львівського національного аграрного університету обрали святині Зарваниці. Невеличке подільське село (всього 300 жителів) стало об’єктом паломництва не тільки християн Західної України, але й цілого світу. Тут відбуваються літургії, які нараховують до 500000 вірян. А все розпочалося з появи у цих краях київського ченця-монаха. Він тікав від переслідувань татар. Знесилений, голодний монах опинився на узліссі Поділля. Щира довга молитва до Богородиці, поринула його у глибокий сон. У сні відкрилась перед ним надзвичайно гарна місцина, а в серпанку краєвидів стояла Матінка Божа. Коли він прокинувся, то побачив красу цієї місцини, а серед заквітчаної трави – джерело чистої води, у якому світилася ікона  Пресвятої Діви Марії з малим Ісусиком на руках. Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і помістив у ній ікону Богоматері. Підтвердженням цієї легенди є сучасна каплиця біля джерела, у якій сидить фігура ченця, що молиться за здійснення бажань кожного прихожанина. Наші студенти також взяли активну участь у написанні побажань.

У літописах заснування Зарваниці датується 1458 роком, коли один з власників села Роман Охоцький знайшов на його території речі скіфського воїна. У 1662-1688 рр. Зарваниця була знищена татарськими нападниками. Вони спалили церкву і монастир, але ікону вдалось врятувати. Її переховувала на горищі сім’я Юлії Монастирської до 1980 р.

Сучасна Зарваниця – це не лише село Теребовлянського району Тернопільської області, що розташоване на лівому березі річки Стрипа, але й великий духовний центр християн усього світу. Зараз на цьому місці споруджено комплекс церковних споруд із Собором Зарваницької Матері Божої, що належать Українській Греко-Католицькій Церкві.

Святинями Зарваниці є Чудотворна ікона Матері Божої, Розп’яття Ісуса Христа та мироточиві мощі. Зарваницька ікона – одна з найдавніших в Україні (ХІІІ ст.). Її коронація відбулася у 1867 році папою Пієм ІХ, тоді й Зарваниця отримала статус Місця відпустового. Сюди приходили люди з хворобами, різними проблемами і за посередництвом Образу та цілющої джерельної води позбавлялися недуг.

Наше паломництво розпочалося з місця знаходження Чудотворної ікони Матері Божої в старій Парафіяльній церкві Пресвятої Тройці та Покров Пресвятої Богородиці. Вражає розпис церкви та місцезнаходження Чудотворної ікони. Казання священика, сповідь, спільна молитва, прикладання до Образу, благословення мощівником зумовили бажання багатьох присутніх довше перебувати у цій святині.

Весняна сонячна погода підсилила радість нашого перебування на цій святій землі. Новозбудований храмовий комплекс, помітний завдяки високій дзвіниці, зустрів нас привітаннями ченця Надбрамної церкви Благовіщення. Надихнувшись святою водою цілющого джерела, ми пройшли Хресну дорогу. Особливі спогади пов’язані з дерев’яною церквою Різдва пресвятої Богородиці, яка розміщується на вершині Хресної дороги. Відчуття Божої благодаті та гордість за майстерність українських різьбярів наповнювали наші серця.

Погляд заворожує чотириярусна дзвіниця (висота із хрестом 75 м). Цю сакральну споруду створив тернопільський архітектор Михайлом Нетриб’як у співавторстві з Анатолієм Водоп’яном та Ігорем Гебурою. Їм вдалося гармонійно поєднати місцеві мальовничі пейзажі з величною мрією християн – прагненням до світла, до Бога.

В центрі майдану – архітектурна композиція, яку створили скульптори Олесь Маляр і Дмитро Пилипяк, архітектор Данило Чепіль. На висипаному пагорбку встановлено гранітний постамент, на якому – відкрита каплиця з стелою Богоматері. Стела виготовлена з дорогого карарського мармуру і повернута в бік Собору Зарваницької Божої Матері. Він збудований до 2000-ліття Різдва Христового біля цілющого джерела, на схилі гори. Висота – 28 м. 22 липня 2002 року собор був освячений главою Української греко-католицької церкви кардиналом Любомиром Гузаром. Кострукція церкви містить арочні вікна і створює світле відчуття Святості та Божої благодаті. Стіни розписані образами сучасних канонізованих святих: митрополит Андрей Шептицький, Патріарх УГКЦ Йосиф Сліпий, монахиня  Йосафата та багато інших.

Завершилось наше паломництво відвідуванням джерела святої Анни. Купіль Святої Анни в Зарваниці освятили в 2009 році. Унікальність води полягає у тому, що вона не замерзає і не нагрівається. Температура тут завжди стала: і влітку, і взимку – близько десяти градусів тепла. Проте лише одна людина змогла зануритись у святу купіль, переконано вірячи у цілющу властивість води.

Залишаючи Зарваницю, ми, сповнені Божої ласки, спішимо принести її у свої сім’ї, у свій навчальний заклад, щоб кожна людина хотіла жити у злагоді з собою та Божими законами. З наступаючим Великоднем!


Скачати ФОТОЗВІТ


Powered by Web Agency