Наукова діяльність у галузі генетики, селекції, охорони рослин у Дублянах почала інтенсивно розвиватися після надання у 1901 році Вищій школі рільничій статусу Академії рільництва. Саме цього року було створено кафедру рільництва і рослинництва і при ній відкрито секцію селекції і генетики рослин, яка згодом переросла в окрему кафедру. Її завідувачем упродовж 1901–1918 pp. був відомий учений-генетик Казимир Мічинський (старший), який одночасно суміщав цю посаду з обов’язками директора Академії. У Дублянах він організовував нові дослідні поля та установи для проведення наукових студій із селекції та охорони рослин. Казимир Мічинський (старший) належав до перших науковців Академії рільництва у Дублянах, які в науковій діяльності спиралися на світові досягнення в галузі генетики, був знаним селекціонером, творцем багатьох сортів озимої та ярої пшениці.

У 20–40-х рр. минулого століття студентам-інженерам-рільникам викладали теоретичний курс із селекції, генетики та охорони рослин, а на дослідних полях велась генетико-селекційна і фітопатологічна науково-дослідна робота. Зокрема, вивчали велику колекцію різних сортів і видозмінених форм польових культур, їх стійкість до хвороб, ураженість шкідниками та поширеність шкідливих організмів на сільськогосподарських культурах у Галичині. З цією метою у 1911 р. при кафедрі організовано спеціальну дослідну станцію. Згодом селекційні, фітопатологічні і ентомологічні дослідження продовжувалися під керівництвом завідувачів кафедри – доцента Яна Гурського (1920–1934 рр.), доцента Болеслава Свєнтоховського (1934–1940 рр.). Із 1932 р. на кафедрі працював Казимир Мічинський (молодший). Він очолював кафедру і науково-дослідні установи, що проводили дослідження в галузі генетики, захисту рослин і вивчення родоводів збіжжя, впродовж 1940–1945 рр. Про оригінальні роботи цього вченого знав академік М. І. Вавилов. Не випадково 30 липня 1940 р. відбулася особиста зустріч Казимира Мічинського (молодшого) із людиною планетарного масштабу – академіком М. І. Вавиловим. Значна частина їхньої бесіди, організованої на дослідних полях кафедри у Дублянах, була присвячена питанням імунітету рослин до хвороб (ще у 1919 р. М. І. Вавилов опублікував монографію «Імунітет рослин до інфекційних захворювань»).

У 1949 р. у Львівський сільськогосподарський інститут на посаду завідувача кафедри селекції та насінництва прийшов працювати доцент І. Д. Нечипорчук (1907–1980), згодом доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений працівник вищої школи України, видатний вчений селекціонер-картопляр. У цьому ж році розпочата прикладна селекція картоплі, насамперед на стійкість проти фітофторозу, оскільки Західний регіон відзначався його частими епіфітотіями і недобір врожаю з причин значного ураження посівів досягав 40–60 % і більше. У селекції картоплі як вихідний матеріал почали широко використовувати дикі південноамериканські види і насамперед вид S.demissum як донора генів стійкості проти фітофторозу.

Використання складних міжвидових гібридів у селекції картоплі дозволило в умовах Західного регіону України значно підвищити ефективність селекційної роботи на фітофторостійкість.

Перші у Західному регіоні фітофторостійкі сорти, виведені у 70-х рр. минулого століття проф. І. Д. Нечипорчуком та його учнями І. І. Тимошенком, П. Д. Завірюхою, І. О. Ліщаком, З. М. Майщуком, М. Г. Коновалюком, М. В. Лоїк, А. Є. Кучевською, В. П. Баб’яком, Є. В. Голецем, Р. С. Добровольським та ін., одержано за участю у їх родоводі диких видів S.demissum, S.vallis mexici, S.stoloniferum, S.phureja. До них належали сорти картоплі Гібридна 14, Вереснева, Прикарпатська, Нестерівська, занесені у Державний реєстр сортів рослин колишнього Союзу.

Згодом колективом згаданих селекціонерів під керівництвом професора І. Д. Нечипорчука впродовж 1972–1980 рр. були виведені нові сорти картоплі: Львів’янка, Золушка, Денис, Тетянка, Український 111, Львівська синьовічкова, Фітофторостійкий 248. Гібридна 14 і Львів’янка серед небагатьох сортів картоплі колишнього СРСР проходили міжнародне сортовипробування у семи країнах колишньої РЕВ, а сорт Гібридна 14 визнаний міжнародними стандартами фітофторостійкості у випробуванні на цю ознаку усіх створених нових сортів і гібридів. У цій якості використовуються і донині на Сахалінському опорному пункті Всесоюзного (тепер Всеросійського) НДІ фітопатології. Нові високопродуктивні сорти картоплі з високою стійкістю проти фітофторозу (Гібридна 14, Прикарпатська, Нестерівська, Львів’янка, Тетянка) впродовж 1974–1996 рр. районувались у різних областях України, Російської Федерації, Білорусі, Грузії, Прибалтики.

Як визнання успіхів Львівського СГІ у створенні фітофторостійких сортів картоплі, у 1981 р. на базі інституту проведена Всесоюзна науково-практична конференція, присвячена вирішенню цієї проблеми, а у 1984 р. – спільне засідання координаційно-методичної комісії з проблеми «Генетичні, фізіолого-біохімічні і фітопатологічні основи селекції сільськогосподарських рослин» і наукової ради АН УРСР з проблеми «Цитологія і генетика».

З метою посилення генетико-селекційної роботи з виведення фітофторостійких сортів картоплі у Західному регіоні України, у Львівському СГІ при кафедрі генетики, селекції і захисту рослин у 1974 р. Міністерство сільського господарства колишнього Союзу створило проблемну науково-дослідну лабораторію картоплі, яка згодом (1999 р.) трансформувалась у Навчально-науковий інститут селекції і технології картоплі.

Упродовж 1991–2010 рр. наукові дослідження вчених кафедри генетики, селекції та захисту рослин були присвячені загальним теоретичним аспектам селекції картоплі, зокрема створенню на основі генетичних і нових біотехнологічних методів якісно нових її сортів, які б характеризувалися комплексною стійкістю до хвороб і шкідників, мали високі смакові і кулінарні якості, були придатні для вирощування за енергоощадними технологіями.

Результатом роботи вчених-селекціонерів – проф. І. І. Тимошенка, в. о. проф. П. Д. Завірюхи, провідних фахівців М. Г. Коновалюка і М. В. Павлечо, фітопатологів доц. Г. О. Косилович і доц. Ю. С. Голячук, ентомолога доц. О. М. Коханець, фізіолога рослин старшого викладача З. П. Неживого – стало виведення низки нових сортів картоплі, які і тепер знаходяться у Державному реєстрі сортів рослин, рекомендованих для поширення в Україні. Серед них: середньопізній сорт Західна (1998), середньостиглий Воля (2004), середньоранні Ліщина (2006), середньостиглий Дублянська ювілейна (2010). Вказані сорти характеризуються добрими смаковими і кулінарними якостями бульб, підвищеною і високою фітофторо- та вірусостійкістю, ракостійкістю, зокрема до агресивних біотипів раку, стійкістю до золотистої цистоутворюючої нематоди.

У 2017 році кафедра завершила роботу над створенням нового сорту картоплі Зваба, переданого у Державне сортовипробування, а у 2020 році – сорту Шляхетна, який інтенсивно розмножується для передачі у Державне сортовипробування.

Концепцією (стратегією) розвитку науково-дослідної роботи кафедри генетики, селекції та захисту рослин на 2021–2025 рр. передбачено подальший розвиток пошукових і прикладних досліджень з прикладної селекції і захисту рослин. Водночас ставиться мета органічного поєднання педагогічної і наукової діяльності, яка визначає обов’язковість для викладачів займатися науковими дослідженнями і науково-педагогічною діяльністю.

Основні завдання науково-педагогічних працівників кафедри такі:

  • зміцнення наукового потенціалу кафедри;
  • забезпечення належної актуальності теоретичних розробок та практичної значущості прикладних наукових досліджень НПП;
  • обов’язковість проведення апробації результатів наукових досліджень;
  • залучення до проведення наукових досліджень талановитої молоді;
  • організація участі студентів у конкурсах студентських наукових робіт, студентських наукових конференціях і форумах;
  • організація участі студентів у Всеукраїнських студентських предметних і фахових олімпіадах.

Науково-дослідна робота кафедри сьогодні

Тема науково-дослідної роботи кафедри на 2021–2025 рр. – «Селекція картоплі на комплекс господарсько-цінних ознак, моніторинг фітосанітарного стану агроценозів основних польових культур і розробка ефективних систем управління чисельністю шкідливих організмів та вивчення впливу технологічних процесів на формування врожайних і посівних якостей насіння зернових культур і картоплі в умовах Західного регіону України».

Завдання 1. Створення якісно нового вихідного матеріалу для селекції картоплі на комплекс господарсько-цінних ознак.

  • Оцінка колекційного матеріалу вітчизняних сортів та перспективних гібридів і зарубіжних сортів картоплі нового покоління на комплекс селекційно-цінних ознак та адаптивність до біотичних та абіотичних факторів середовища.
  • Створення класичними генетичними і сучасними біотехнологічними методами вихідного передселекційного матеріалу для прикладної селекції картоплі.
  • Проведення селекційно-генетичної оцінки вихідного матеріалу на високу адаптивну здатність до динамічних змін клімату у процесі прикладної селекційної роботи з картоплею.

Завдання 2. Моніторинг фітосанітарного стану агроценозів основних польових культур і розробка ефективних систем управління чисельністю шкідливих організмів.

  • Моніторинг фітосанітарного стану агроценозів зернових, зернобобових культур, ріпаку, картоплі та розробка систем захисту рослин від хвороб і шкідників.
  • Моніторинг забур’яненості агроценозів зернових, зернобобових культур, ріпаку, картоплі та розробка систем захисту рослин від бур’янів.
  • Вивчення ефективності застосування біопрепаратів та регуляторів росту у системах захисту рослин від шкідливих організмів.

Завдання 3. Вивчення впливу технологічних прийомів на формування високоякісного насіннєвого матеріалу найбільш поширених у виробництві сортів зернових культур і картоплі в умовах західного Лісостепу України.

  • Вивчення впливу факторів на продуктивні і насіннєві якості найбільш поширених у виробництві сортів зернових культур (на прикладі озимої пшениці і жита).
  • Вивчення впливу факторів на продуктивні і насіннєві якості найбільш поширених у виробництві вітчизняних сортів картоплі різних біологічних груп стиглості.

Господарсько-біологічна характеристика нових сортів картоплі, створених кафедрою у 1998–2017 рр.

Студентська наукова робота

При кафедрі функціонує студентський науковий гурток «ГеСеЗаР», в роботі якого щорічно бере участь близько 50 студентів IІ-V курсів ОС «Бакалавр» та «Магістр» денної і заочної форм навчання.

Основні напрями досліджень студентів:

  • вивчення закономірностей успадкування господарсько-цінних ознак у гібридних популяціях картоплі;
  • вивчення та підбір донорів цінних ознак для практичної селекції картоплі;
  • вивчення цибридних ліній картоплі міжвидового походження, отриманих від злиття ізольованих протопластів культурних і диких видів;
  • вивчення перспективних гібридів картоплі за комплексом господарсько-цінних ознак і біологічних особливостей;
  • розробка і впровадження систем інтегрованих заходів захисту польових і плодових культур від шкідників і хвороб та ін.

За результатами своєї наукової роботи студенти щорічно беруть участь у міжнародних студентських конференціях і публікують наукові статті. Одержані результати власних досліджень та експериментів студенти використовують для написання курсових і дипломних робіт.

Студенти спеціальності 201 «Агрономія», 202 «Захист і карантин рослин», 203 «Садівництво та виноградарство» щорічно беруть участь у фахових олімпіадах, національних конкурсах наукових і дипломних робіт, де завдяки ґрунтовній фаховій теоретичній і практичній підготовці посідають призові місця.

Переможці Всеукраїнської олімпіади з біології – команда ЛНАУ. Зліва направо: Віталій Журавель, Ольга Ковач, Андрій Вінцюк, керівник команди – в. о. професора П. Д. Завірюха (травень 2018 р.).


Міжнародна співпраця кафедри

Міжнародна діяльність кафедри генетики, селекції та захисту рослин є важливою складовою аналогічної співпраці Львівського національного аграрного університету загалом.

Також важливим пріоритетом є інтернаціоналізація навчально-наукової діяльності кафедри, її інтеграція у світове навчальне та наукове товариство, сприяння зростанню авторитету нашого університету і факультету за кордоном. Відтак міжнародна діяльність кафедри зосереджена на вирішенні таких завдань:

  • підвищення мобільності науково-педагогічних працівників – стажування викладачів шляхом творчих, наукових і ділових відряджень;
  • підвищення мобільності студентів – обмін студентами для навчання і практики;
  • розробка та реалізація спільних міжнародних освітніх програм;
  • взаємний обмін освітніми програмами і навчальними планами;
  • участь у рецензуванні і захисті магістерських робіт;
  • виконання спільних наукових проєктів (тем);
  • співпраця із закордонними ЗВО та науковими установами аграрного профілю з розробки освітніх і наукових стандартів;
  • організація і проведення спільних міжнародних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів, форумів;
  • співпраця з іноземними фірмами, підприємствами та професійними організаціями, які працюють на аграрному ринку в Україні;
  • розвиток взаємного історичного і культурно-мистецького збагачення викладачів і студентів України і зарубіжних країн.

Упродовж багатьох років кафедра генетики, селекції та захисту рослин підтримує тісні зв’язки із зарубіжними аграрними навчальними і науково-дослідними установами селекційно-генетичного спрямування і захисту рослин. Зокрема, з метою розвитку прямих зв’язків між кафедрою і зарубіжними партнерами в обміні студентами, магістрантами, викладачами та науково-педагогічними працівниками для навчання, наукового стажування, проведення спільних дидактичних і наукових досліджень налагоджено тісну співпрацю з:

  • Жешувським університетом (Польща);
  • Люблінською рільничою академією (Польща);
  • Західнопоморським технологічним університетом (м. Щецин);
  • Інститутом агрофізики Польської академії наук (Польща);
  • Інститутом овочівництва у Скернєвіцах (Польща);
  • Білоруським науково-дослідним інститутом картоплярства і плодоовочівництва (Білорусь);
  • Білоруським державним аграрним університетом.

Основні форми співпраці:

  • проходження студентами виробничо-навчальних практик за кордоном;
  • короткотермінові обміни студентами для участі у конференціях і культурних заходах;
  • обміни викладачами – конференції, сільськогосподарські ярмарки чи короткотермінові стажування;
  • спільні наукові та методичні публікації;
  • підписання угод про співпрацю.

Завдяки широким і міцним міжнародним зв’язкам студенти мають змогу проходити ознайомчу закордонну практику, стажування, брати участь у стипендіальних програмах, навчатися за програмами академічної мобільності.

Концепцією (стратегією) розвитку науково-дослідної роботи кафедри із зарубіжними партнерами на 2021–2025 рр. передбачено всемірне сприяння розвитку пріоритетних напрямів агрономічної науки, з яких кафедра має відповідний науковий доробок і наукове лідерство. А саме:

  • генетика, селекція і біотехнологія картоплі;
  • розробка нових і вдосконалення наявних систем захисту різних сільськогосподарських культур;
  • використання біотехнологічних методів створення вихідного селекційного матеріалу;
  • відтворення і збереження високих продуктивних і насіннєвих якостей польових культур.

Навчання студентів факультету агротехнологій і екології в Зимовій школі, організованій на базі Технологічно-природничого університету в м. Бидгощ (Польща, 2018 р.).

Powered by Web Agency