2.ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН


з/п

Назва навчальної дисципліни

Кількість кредитів ЄКТС

Кількість годин

Форма

контролю

Семестр

Шифр

кафедри

всього

у т.ч. аудит.

Обов’язкові навчальні дисципліни.

1

Історія України

5

150

56

іспит

1

55

2

Філософія

5

150

56

іспит

4

17

3

Українська мова (за професійним спрямуванням)

5

150

56

іспит

1

55

4

Іноземна мова

8

240

120

іспит

2

46

5

Вища математика та інформаційні технології

6

180

92

залік, іспит

1,2

54; 25

6

Фізика з основами біофізики та агрометеорології

6

180

92

залік, іспит

1,2

31

7

Хімія та біогеохімія

10

300

240

залік, іспит

1,2,3,4

19

8

Біологія

6

180

120

залік, іспит

2,3

19

9

Загальна екологія

5

150

64

іспит

3

19

10

Грунтознавство з основами  геології

5

150

64

іспит

4

15

11

Економіка природокористування

5

150

56

іспит

7

22

12

Моделювання і пронозування стану довкілля

6

180

108

залік, іспит

7,8

25

13

Організація управління в екологічній діяльності

5

150

52

іспит

8

19

14

Охорона праці

5

150

56

іспит

1

32

15

Гідрологія

7

210

120

залік, іспит

3,4

19

16

Заповідна справа

4

120

56

залік

3

19

17

Екологічна безпека

4

120

64

залік

4

19

18

Природоохоронне законодавство

4

120

64

залік

4

211

19

Нормування антропогенного навантаження

6

180

56

іспит

5

19

20

Техноекологія

7

210

120

залік, іспит

5,6

19

21

Моніторинг навколишнього середовища

7

210

120

залік, іспит

5,6

19

22

Екологія людини

5

150

56

іспит

5

19

23

Ландшафтна екологія

5

150

56

іспит

5

19

24

Екологічна безпека

4

120

64

залік

6

19

25

Екологічна токсикологія

6

180

56

іспит

7

19

26

Урбоекологія

5

150

56

іспит

7

19

27

Екологічна експертиза

7

210

108

іспит

8

19

28

Екологічна паспортизація територій підприємств

5

150

52

залік

8

19

Вибіркові навчальні дисципліни.

29

Економічна теорія

5

150

64

залік

2

55,17

Соціологія

Етика і естетика

Релігієзнавство

30

Історія української культури

4

120

32

залік

2

55,17

Політологія

Психологія

Психологія сім'ї

31

Соціоекологія

5

150

64

іспит

6

19

Екологічна культура

Екологічна етика

Екоосвіта

32

Біохімія

5

150

56

іспит

5

19

Біохімія рослин

Біохімія тварин

Екологічна біохімія

33

Екологічний аудит

5

150

52

іспит

8

19

Екологічне інспектування

Екологічний менеджмент

Екологічний прикордонний контроль

34

Агроекологія

6

180

88

іспит

3

19

Екологічна експертиза в с.-г. виробництві

Агроекологічний моніторинг і паспортизація

Збалансоване природокористування сільських територій

35

Радіоекологія

5

150

56

іспит

5

19

Радіобіологія

Моніторинг радіаційного стану екосистем

Радіаційна безпека антропогенної діяльності

Блок 1.

36

Гідроекологія

6

180

108

залік

8

19

Біоіндикаційна гідроекологія

Водні природні ресурси

Біологія гідробіонтів

Блок 2.

36

Біоекологія

6

180

108

залік

8

19

Екологія популяцій

Фіто- та зооценологія

Екологія рослин

Блок 3.

36

Охорона та захист природних ресурсів

6

180

108

залік

8

19

Природні ресурси України

Екологічна стандартизація

Охорона та захист водних ресурсів

Блок 4.

36

Екологічний туризм

6

180

108

залік

8

19

Сільський і зелений туризм

Екологічні основи туристичної діяльності

Організація туристичної діяльності та екскурсійних постуг










Факультативні дисципліни

1

Іноземна мова (за профспрямуванням) Англійська

5

150

48

залік

6

46

Іноземна мова (за профспрямуванням) Німецька

Іноземна мова (за профспрямуванням) Французька

Іноземна мова (за профспрямуванням) Іспанська

2

Фізична культура - Легка атлетика

6

180

132

залік

2,4


Фізична культура - Важка атлетика

Фізична культура - Ігрові види спорту

Фізична культура - Вільна боротьба

3

Підготовка водіїв

5

150

42

іспит

3

35

Практична підготовка

1

Навчальна практика

15

450

-

залік

2,4,6

-

2

Виробнича практика

11

330

-

захист звіту, залік

8

-

Курсові роботи

1

Гідрологія

1

30

-

залік

4

19

2

Нормування антропогенного навантаження

1

30

-

залік

5

19

3

Техноекологія

1

30

-

залік

6

19

4

Моніторинг навколишнього середовища

1

30

-

залік

6

19

5

Екологічна токсикологія

1

30

-

залік

7

19

6

Екологічна експертиза

1

30

-

залік

8

19

Атестація випускників.

1

Державний екзамен з природничих дисциплін

1

30

-

іспит

8

-

2

Державний екзамен з фахових дисциплін

1

30

-

іспит

8

-

3

Дипломне проектування та

захист дипломної роботи

5

150

-

прилюдний захист

8

-

3. Загальна кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання програми - 240 кредитів.

4. Очікувані результати навчання ( компетентності) компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

Випускники освітнього ступеня „Бакалавр” отримують базову вищу освіту з узагальненим об’єктом діяльності – організація захисту довкілля з його природними та антропогенними системами (біосфера, антропосфера, соціосфера); охорона і раціональне використання природних ресурсів; організація екологічно безпечної діяльності і в результаті навчання здобувають такі компетентності:

- на підставі технологічної документації, використовуючи чинну нормативно-правову базу контролювати дотримання безпеки праці учасниками трудового процесу;

- на підставі технологічної документації, використовуючи чинну нормативно-правову базу контролювати дотримання санітарно-гігієнічних вимог учасниками трудового процесу;

- на основі аналізу результатів власних спостережень за наслідками нещасного випадку або аварії, користуючись чинними положеннями визначати факт випадку чи аварії;

- у складі комісії з розслідування нещасного випадку, користуючись чинними положеннями складати акт про нещасний випадок на виробництві.

- оцінювати із застосуванням відповідних методичних засобів та встановлених критеріїв рівень розвитку власних пізнавальних процесів (відчуття, сприймання, уява, пам’ять, мислення, увага);

- оцінювати відповідність якісних та кількісних показників рівня розвитку власних пізнавальних процесів за встановленими виробничих нормами та вимогами;

- визначати характер впливу рівня розвитку власних пізнавальних процесів на ефективність виконання професійних та соціально-виробничих завдань різного рівня складності;

- застосовувати спеціальні прийоми підвищення ефективності пізнавальних процесів, що супроводжують діяльність;

- оцінювати за характеристиками власних психологічних станів та почуттів рівень задоволення умовами, характером та результатами професійної та побутової діяльності;

- із застосуванням відповідних методичних засобів визначати фактори, що порушують відчуття психологічного комфорту в процесі життєдіяльності, та зменшувати рівень їх впливу;

- встановлювати рівень відповідності власних індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, інтересів, здібностей, переконань та цінностей наявним умовам професійної і побутової діяльності;

- за допомогою спеціальних методичних прийомів здійснювати корекцію власних індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, інтересів, здібностей, переконань та цінностей при виникненні ознак фрустрації, депресії, психоемоційної напруги та інших негативних переживань.

- формулювати цілі власної діяльності з урахуванням суспільних, державних і виробничих інтересів;

- визначати структуру власної діяльності;

- приймати рішення щодо здійснення діяльності.

- діагностувати власний стан та стан і настрої інших людей, рівень психологічної напруги, вирішуючи завдання діяльності різної складності;

- визначати чинники, що призводять до виникнення конфліктів у міжособистісному спілкуванні, та зменшувати рівень їх впливу;

- організувати та контролювати власну поведінку з метою забезпечення гармонійних стосунків з учасниками спільної діяльності, враховуючи психологічні особливості її членів, зумовлені віком, статтю, політичними та релігійними уподобаннями, рівнем розвитку психічних функцій, можливими життєвими кризами тощо.

- формувати орієнтовну основу власних дій;

- оцінювати результати власної діяльності стосовно досягнення часткових та загальних цілей діяльності;

- коригувати цілі діяльності та її структуру з метою підвищення безпеки та ефективності діяльності.

- застосовувати спеціальні методики корекції власного психічного стану залежно від психофізичних навантажень;

- користуватися прийомами саморегулювання та самоконтролю, розвитку вольових властивостей особистості;

- підтримувати сприятливий психологічний клімат у родині, враховуючи психологічні особливості її членів, зумовлені віком, статтю, політичними та релігійними уподобаннями, рівнем розвитку психічних функцій, можливими життєвими кризами тощо.

- використовувати фізичні вправи з метою збереження та зміцнення власного здоров’я і забезпечення фахової дієздатності;

- використовувати відповідні види фізичних вправ та психофізичний тренінг для профілактики захворювань, зміцнення здоров'я та підвищення розумової і фізичної працездатності;

- використовувати засоби фізичної культури і спорту з метою покращення здоров’я та рухової підготовленості, як складових ефективної професійної діяльності;

- дотримуватись гігієнічних вимог в процесі оздоровлення і тренувань;

- використовувати природні чинники з метою зміцнення здоров’я, підвищення працездатності та стійкості до захворювань;

- володіти простішими прийомами масажу і самомасажу з метою відновлення організму після психофізичних навантажень та запобігання передчасної втоми при інтенсивній розумовій і фізичній діяльності;

- використовувати засоби фізичної культури з метою нівелювання впливу шкідливих чинників професійної діяльності, профілактики захворювань та протистояння хибним звичкам;

- застосовувати методи самоконтролю за станом здоров’я, фізичного розвитку та діяльності функціональних систем організму;

- за допомогою засобів фізичної культури і спорту та дотримання засад здорового способу життя формувати і підтримувати оптимальний рівень власної психофізичної стійкості для забезпечення дієздатності.

- на основі аналізу виробничого завдання визначати мету емпіричного соціологічного дослідження;

- залежно від визначеної мети обрати адекватну їй технологію соціологічного дослідження;

- провести емпіричне соціологічне дослідження за обраною технологією;

- за відповідними методиками провести аналіз результатів емпіричного соціологічного дослідження.

У процесі роботи в певній соціальній групі, застосовуючи типові методи емпіричного соціологічного дослідження, визначити характеристики суспільної реальності.

- на основі аналізу результатів соціологічного дослідження, використовуючи базові ознаки і типологію суспільства, визначати тип суспільства у конкретній державі, його мобільність та маргінальність;

- на основі аналізу результатів соціологічного дослідження, літератури про стратифікацію суспільства визначати його структуру та класифікувати характеристики розвитку суспільної системи конкретної держави;

- на основі аналізу результатів соціологічного дослідження, використовуючи критерії класифікації та ознаки соціальних інститутів та спільностей, визначати їх функції в конкретній державі;

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів про суспільні об’єднання, програмних документів суспільних об’єднань, використовуючи критерії класифікації суспільних об’єднань і рухів, визначати тип конкретного суспільного об’єднання та його місце в соціальній структурі держави;

- на основі аналізу результатів самоспостережень, використовуючи процедури соціологічного аналізу, встановлювати власний соціальний статус;

- на основі аналізу результатів власних спостережень, використовуючи процедури соціологічного аналізу, встановлювати соціальний статус учасників спільної діяльності;

- визначати стан і дієздатність трудового колективу.

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, довідників, сучасної політичної літератури та періодичних видань, використовуючи ознаки та критерії класифікації політичної влади, визначати форми та типи влади в конкретній державі;

- на основі аналізу програмних документів політичних партій, результатів соціологічних опитувань населення щодо довіри владі та конкретним політичним лідерам, за допомогою критеріїв легітимності і ефективності політичної влади та її ресурсів визначати наявність легітимності влади, її ефективність, а також тип легітимності влади в конкретній державі;

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, сучасної політичної літератури та періодичних видань, використовуючи критерії і типології політичних режимів, визначати тип політичного режиму конкретної держави;

- згідно з Конституцією держави, нормативно-правовими документами щодо формування та функціонування інститутів влади, політичних партій і суспільних об’єднань, використовуючи критерії класифікації політичних систем, визначити тип політичної системи конкретної держави;

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, використовуючи критерії класифікації і типологію держави, визначати тип конкретної держави, форму державно-територіального устрою та форму правління;

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, програмних документів політичних партій, використовуючи ознаки їх класифікації, а також ознаки конкретної ідеології, визначати тип політичної партії та її ідеологічну орієнтацію;

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, літератури про розстановку політичних сил у парламенті, використовуючи критерії класифікації партійних систем та їх ознаки, визначати тип партійної системи;

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, використовуючи критерії класифікації та ознаки виборчих систем, визначати виборчу систему конкретної держави;

- за результатами аналізу державних нормативно-правових документів про суспільні об’єднання, програмних документів  суспільних об’єднань, використовуючи критерії класифікації суспільних об’єднань і рухів, визначати тип конкретного суспільного об’єднання та його місце в політичному житті держави;

- на основі аналізу результатів самоспостережень, використовуючи ознаки конкретної ідеології, встановлювати власні політичні переконання;

- на основі аналізу результатів власних спостережень, використовуючи ознаки конкретної ідеології, встановлювати політичні переконання учасників спільної діяльності.

- здійснювати регламентування спілкування;

- здійснювати ефективне слухання;

- доречно використовувати мовні моделі звертання, ввічливості, вибачення, погодження тощо;

- структурувати тексти;

- готуватися до публічного виступу;

- користуватися правилами спілкування мовця і слухача;

- застосовувати певні форми проведення дискусії;

- використовувати у виступі супралінгвістичні одиниці.

В умовах усних ділових контактів з використанням прийомів і методів усного спілкування і відповідних комунікативних методів застосовувати прагматичну компетенцію з метою ефективного виконання професійних завдань.

- пошук нової текстової інформації (робота з джерелами навчальної, наукової та довідкової інформації);

- пошук нової графічної, звукової та відеоінформації.

На основі виробничих завдань, використовуючи методику складання фахової документації, термінологічні словники тощо, дотримуючись норм сучасної української літературної мови, складати професійні тексти та документи.

Використовуючи принципи професійного спілкування на рівні сучасної української літературної мови здійснювати спілкування з учасниками трудового процесу.

У виробничих умовах, працюючи з джерелами фахової інформації, здійснювати аналіз і коригувати тексти відповідно до норм української літературної мови.

Складаючи тексти фахової документації, використовувати слова іншомовного походження, на основі певних критеріїв добирати українські відповідники.

Працюючи з іншомовними фаховими текстами, використовуючи термінологічні двомовні словники, електронні словники, перекладати тексти українською мовою.

Складаючи професійні тексти та спілкуючись на професійному рівні, використовувати українські виробничо-професійні фразеологізми та номенклатурні назви.

- пристосовуватися до нових умов (нових людей, нових мовних засобів, нових способів дії), мобілізувати інші власні компетенції (шляхом спостереження, інтерпретації результатів спостереження, індукції, запам’ятовування тощо) та поповнювати лексичний і граматичний матеріал;

- використовуючи інформаційні технології (інформативні бази даних, гіпертексти, системи навігації, пошуку інформації тощо) та іншомовну інформацію (текст, звук, відео) на електронних носіях (включаючи CD-ROM носії та мережу Internet), розширювати лексичний та граматичний мінімум.

- проводити обговорення проблем  загальнонаукового та професійно-орієнтованого характеру, що має на меті досягнення порозуміння;

- проводити усний обмін інформацією в процесі повсякденних і ділових контактів (ділових зустрічей, нарад тощо) з метою отримання інформації, необхідної для вирішення певних завдань діяльності;

- готувати доповідь-презентацію у певній професійно-орієнтованій галузі;

- розуміти монологічне повідомлення в рамках визначеної сфери й ситуації спілкування;

- будувати діалог за змістом тексту.

- робити записи, виписки, складання плану тексту, письмове повідомлення, що відображає певний комунікативний намір;

- вести ділове листування, використовуючи фонові культурологічні та країнознавчі знання;

- заповнювати анкети;

- проводити анотування;

- фіксувати інформацію, отриману під час читання тексту;

- реалізувати комунікативні наміри на письмі.

У виробничих умовах, на основі лексико-граматичного мінімуму, користуючись професійно-орієнтованими іншомовними  (друкованими та електронними) джерелами, за допомогою відповідних методів здійснювати ознайомче, пошукове та вивчаюче читання.

- аналітичне опрацювання іншомовних джерел з метою отримання інформації, що необхідна для вирішення певних завдань професійно-виробничої діяльності;

- працювати з контрактами, релізами про партнерство, результатами патентного пошуку, рекламою з метою врегулювання виробничих питань.

Під час виконання професійних обов'язків, використовуючи комп'ютерні системи автоматизованого перекладу та електронні словники, робити переклад іншомовної інформації.

У виробничих умовах під час усного та письмового спілкування за допомогою відповідних методів застосовувати компоненти соціолінгвістичної компетенції для досягнення взаємного порозуміння.

- прогнозувати оптимальні витрати на виробництві та максимальні прибутки за короткотерміновий та довготерміновий періоди;

- визначати ціну та обсяг виробництва в умовах конкуренції.

- на основі аналізу потреб та сімейного бюджету господарств, використовуючи моделі поведінки споживача, здійснювати прогноз максимізаціі загальної корисності та платоспроможності домашнього господарства за фактичних бюджетних обмежень;

- на основі аналізу наявних споживчих благ, використовуючи класифікаційні ознаки, класифікувати та визначати потреби суспільства;

- на основі аналізу наявних економічних та природних ресурсів, використовуючи моделі альтернативних витрат, за допомогою  співставлення та порівняння визначати альтернативні варіанти використання економічних ресурсів;

- за результатами аналізу законодавчих та нормативних актів України, використовуючи макроекономічні моделі, за допомогою  співставлення та порівняння приймати професійні рішення, адекватні державній економічній політиці;

- на основі співвідношення механізмів державного та ринкового регулювання, державної та приватної власності, використовуючи класифікаційні ознаки, класифікувати та визначати типи економічних систем;

- на основі аналізу макроекономічних показників, використовуючи моделі загальної економічної рівноваги, здійснювати прогноз можливих наслідків порушення макроекономічної рівноваги та їх впливу на поведінку економічних суб’єктів;

- на основі аналізу показники світових ринків зовнішньоекономічної діяльності, використовуючи моделі абсолютних, відносин та конкурентних переваг, визначити систему можливих конкурентних переваг і пріоритетів розвитку національної економіки України.

- враховувати права, свободи та обов’язки людини і громадянина, що закріплені Конституцією України;

- враховувати правовий статус і повноваження державних органів законодавчої влади та органів виконавчої влади різних рівнів, що закріплені Конституцією України;

- враховувати правовий статус і повноваження органів місцевого самоврядування, з якими виникають юридичні стосунки;

- використовуючи нормативно-правові та інші документи галузі та конкретного підприємства (установи), проводити їх аналіз щодо відповідності положенням цивільного права;

- використовувати положення цивільного права при підготовці нормативних та інших документів конкретного підприємства (установи);

- використовувати положення цивільного права при регулюванні майнових стосунків;

- використовувати положення цивільного права при регулюванні сімейних стосунків;

- використовувати положення цивільного права при регулюванні (здійсненні) трудових відносин на виробництві;

- використовувати основні положення законодавства з охорони праці, цивільного захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій та екологічного права;

- використовувати основні положення законодавства України з інтелектуальної власності;

- використовувати основні положення міжнародних конвенцій, угод тощо, до яких приєдналась Україна;

- використовувати основні положення кримінального права.

- за результатами аналізу історичних джерел та історіографічної літератури, використовуючи ознаки соціально-історичних епох та критерії причинно-наслідкових зв’язків історичних процесів, визначати періоди, закономірності формування та розвитку етнополітичних процесів в Україні;

- аналізуючи сучасні документи та історичні матеріали, що відтворюють закономірності попереднього життя українського народу, визначати особливості сучасного соціально-політичного розвитку українського суспільства та його перспективу;

- узагальнюючи наукову інформацію історичного, політичного, гуманітарного характеру, використовуючи методи соціальних досліджень, визначати належність себе та учасників спільної діяльності до певного етносу;

- з врахуванням визначеної належності себе та оточуючих до певного етносу підтримувати сприятливий психологічний клімат при здійсненні спільної діяльності.

- на основі власних спостережень за реальними процесами, використовуючи категоріальний апарат та рефлексивні навички, типологізувати результати спостережень;

- використовуючи типологізовані результати спостережень за допомогою методологічних принципів формалізації подавати результати спостережень у визначеній знаковій системі;

- використовуючи формалізовані результати спостережень за допомогою наданих критеріїв оцінювання, накопичувати необхідний для структурування обсяг розрізненого інформаційного матеріалу;

- на основі аналізу розрізненого інформаційного матеріалу за допомогою методологічних принципів розподілу та класифікації структурувати інформацію.

- у процесі роботи зі структурованою інформацією, відповідно до визначеної мети діяльності, виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу;

- у процесі роботи зі структурованою інформацією на основі відомостей про зв’язки між елементами інформаційного матеріалу визначати наявність системи;

- на основі результатів порівняльного аналізу визначеної системи з існуючими моделями систем установлювати її тип та характеристики;

- на підставі відомостей про тип та характеристики визначеної системи встановлювати їх відповідність (невідповідність) меті діяльності;

- з урахуванням мети діяльності та визначених критеріїв ефективності синтезувати схему функціонування оптимальної системи;

- відповідно до мети діяльності та визначених критеріїв ефективності, використовуючи правила генетичної логіки, встановлювати зв’язки між елементами оптимальної системи;

- використовуючи методи діалектики здійснювати переведення  ієрархічно структурованої інформації до вигляду синтетичної системної цілісності з теоретично визначеними правилами функціонування.

- використовуючи теоретично визначені правила функціонування системи, за певними методиками розробляти практичні рекомендації щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності;

- виконуючи практичні рекомендації щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності, здійснювати діяльність;

- на основі аналізу результатів виконання практичних рекомендацій щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності встановлювати ступінь істинності теоретично визначених правил.

- за результатами аналізу релігійної літератури та інших джерел інформації, використовуючи критерії і типології релігійних доктрин, визначати тип конкретної релігійної доктрини;

- на основі аналізу релігійної літератури, державних нормативно-правових документів про релігійні конфесії (суспільні об’єднання), програмних документів релігійної конфесії, використовуючи критерії класифікації релігійних конфесій, а також ознаки конкретної релігійної доктрини, визначати тип конкретної релігійної конфесії, її релігійну орієнтацію та місце в державному устрої та суспільному житті держави;

- на основі аналізу джерел інформації, нормативно-правових документів релігійних конфесій (суспільних об’єднань), довідників, релігійної літератури тощо, використовуючи ознаки та критерії класифікації релігійних доктрин та течій, визначати форми та типи релігії в конкретній державі;

- згідно з Конституцією держави, державними нормативно-правовими документами щодо формування та функціонування суспільних об’єднань, використовуючи критерії і типологію держави, визначати місце релігії в державному устрої конкретної держави;

- на основі аналізу джерел інформації, результатів соціологічних опитувань населення щодо релігійних уподобань, довіри до конкретних релігійних лідерів тощо, за допомогою відповідних критеріїв визначити наявність та характер впливу релігійної ідеології на владу та суспільне життя в конкретній державі;

- на основі аналізу результатів самоспостережень, використовуючи ознаки конкретної релігійної доктрини, визначати власні релігійні переконання;

- на основі аналізу результатів власних спостережень, використовуючи ознаки конкретної релігійної доктрини, визначати релігійні переконання учасників спільної діяльності.

- на основі аналізу джерел інформації, використовуючи ознаки моральних переконань та смакових уподобань, визначати тип етико-естетичної теорії;

- на основі аналізу результатів самоспостережень, використовуючи етико-естетичну теорію, встановлювати власні моральні переконання та смакові уподобання;

- на основі аналізу результатів власних спостережень, використовуючи етико-естетичну теорію, встановлювати моральні переконання та смакові уподобання учасників спільної діяльності;

- з урахуванням визначених моральних переконань та смакових уподобань знаходити компромісні рішення при здійсненні спільної діяльності.

- за допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної інформації на її відповідність умовам необхідності та достатності для забезпечення ефективної діяльності;

- за допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної інформації на її відповідність вимогам внутрішньої несуперечності;

- за допомогою формальних логічних процедур проводити структурування інформації;

- за результатами структурно-логічної обробки інформації робити висновок щодо її придатності для здійснення заданих функцій;

- на основі результатів здійсненої діяльності за допомогою певних критеріїв встановлювати якість попередньо виконаних логічних операцій;

- за умов негативного результату діяльності знаходити помилки в структурі логічних операцій.

- за певними методиками проводити спостереження за діяльністю людини;

- використовуючи ознаки синхронічних та діахронічних зв’язків в природному та соціально-культурному просторах, за певними методиками класифікувати результати спостережень за діяльністю;

- з урахуванням правил поведінки за певними методиками проводити нормування та систематизацію результатів спостереження за діяльністю;

- на основі аналізу результатів спостережень за діяльністю за допомогою критеріїв нормування та систематизації визначати культурний контекст

- з урахуванням визначеного місця окремих соціо-культурних елементів у культурному контексті інтегрувати власну діяльність у культурне оточення.

- на основі аналізу результатів власних спостережень за навколишнім середовищем, використовуючи типові ознаки виникнення небезпек, ідентифікувати джерела і типи небезпек, шкідливі та небезпечні чинники;

- на основі результатів аналізу характеру діяльності людини та моделей типових небезпечних ситуацій прогнозувати можливість виникнення небезпек, шкідливих та небезпечних чинників;

- на основі інформації про наявність або можливість виникнення шкідливих і небезпечних чинників та про їх кількісні характеристики за допомогою моделей типових небезпечних ситуацій визначати рівень індивідуального ризику;

- використовуючи інформацію про допустимий рівень індивідуального ризику та типові рекомендації щодо адекватних дій у разі виникнення ознак небезпечної ситуації, зменшувати ризик до допустимих значень; за результатами прогнозу можливості виникнення небезпек, шкідливих та небезпечних чинників, або на основі інформації про наявність і вид небезпечної ситуації, резерву часу, а також типових рекомендацій щодо адекватних дій визначати план індивідуальних дій з метою попередження або зменшення рівня вірогідного пошкодження; використовуючи штатні та допоміжні засоби, реалізовувати попередньо розроблений план дій щодо попередження або зменшення можливого пошкодження;  на основі положень нормативно-правових актів та індикаторів сталого розвитку розробляти і оформляти вимоги до відповідних органів виконавчої влади та об’єктів господарювання щодо визначення фактичного та забезпечення допустимого рівня небезпеки та створення нешкідливих умов для життєдіяльності;  на основі аналізу результатів спостережень за навколишнім середовищем, використовуючи адекватні методи та методики давати оцінку екологічних та соціальних наслідків випадків та інцидентів.

Powered by Web Agency