афедра
Колектив
Наука
Навчання
Студенту
Абітурієнту
Лабораторії
Новини
Контакти


Новини кафедри фізики та інженерної механіки

Ювілейний Всеукраїнський гідрометеорологічний з’їзд в Одесі

У жовтні 2021 року в Одеському державному екологічному університеті відбувся Другий Всеукраїнський гідрометеорологічний з’їзд, присвячений 100-річному ювілею гідрометеорологічної служби України.
На ньому відбулось обговорення основних наукових, прикладних та виробничих проблем у сфері гідрометеорологічної діяльності для забезпечення сталого економічного та соціального розвитку України в умовах зміни клімату, зокрема:
- Проблемні питання розвитку гідрометеорологічного обслуговування в Україні;
- Проблеми становлення кліматичного обслуговування як складової системи заходів з адаптації до регіональної зміни клімату;
- Сучасні методи та технології гідрометеорологічних досліджень та прогнозів;
- Методологічні проблеми розвитку гідрометеорології як складової наук про Землю;
- Проблеми технічного переоснащення у сфері гідрометеорологічної діяльності;
- Гідрометеорологічна освіта в Україні: проблеми та перспективи.
З доповіддю «Тенденції зміни вітроенергетичного потенціалу України в умовах глобального потепління» у науковій конференції взяв участь доцент кафедри фізики ЛНАУ О.М. Бурнаєв, а також студентка 4-го курсу Л.С. Гривас.


Науково-практична конференція «Академічні традиції та виклики сучасності: наукові бібліотеки в динамічному суспільстві XXI ст.»

6 та 7 травня 2021 року відбулася науково-практична конференція «Академічні традиції та виклики сучасності: наукові бібліотеки в динамічному суспільстві XXI ст.». Засідання чотирьох секцій проходило у дистанційному форматі.

Конференцію вітальним словом відкрив проректор з наукової роботи ЛНУ імені Івана Франка член-кореспондент НАН України, професор Р.Є. Гладишевський.

Участь у засіданні секції «Джерельно-ресурсне забезпечення досліджень з історії аграрних наук: до 165-річчя Львівського національного аграрного університету» взяли науковці та представники бібліотеки ЛНАУ у складі: П.Д. Завірюхи, к.с.-г.н., в. о. професора, завідувача кафедри генетики, селекції та захисту рослин; Г.А. Лисак, к.б.н., доцента кафедри екології; А.Д. Копитка, к.і.н., доцента кафедри гуманітарної освіти; Л.А. Пинди, к.і.н., доцента, бібліотекаря 1 категорії; О.М. Бурнаєва, к.ф.-м.н., доцента кафедри фізики; О.Т. Куцин, директора Наукової бібліотеки ЛНАУ.

Метою участі у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції з назвою секції, присвяченою 165-річчю з часу заснування Університету та 120-річчю з часу присвоєння статусу Академії на підставі ухвали міністра землеробства Австро-Угорщини, слугувало бажання промоції та популяризації історичної спадщини навчально-наукового осередку аграрної освіти і науки в Галичині другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на базі рільничої школи та Академії рільництва в Дублянах. Адже саме наукові напрацювання професорів Академії рільництва були високо відзначені та широко відомі в тогочасній Європі, зумовлюючи інтенсивний розвиток аграрної освіти і науки України та Західної Європи, слугуючи поштовхом до реформування сільськогосподарської діяльності в цілому.

Наукова конференція завершилася засіданням Львівського зонального методичного об’єднання бібліотек ЗВО. Директор Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка В. Кметь звернувся до присутніх представників бібліотек об’єднання із запрошенням до участі у розробці спільної стратегії розвитку бібліотек у контексті формування цифрової освіти.

Принагідно висловлюю щиру подяку і глибоку вдячність працівникам Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка за плідну співпрацю, виявлене розуміння та реалізацію можливості взяти участь у роботі конференції.

Окремо висловлюю подяку працівникам відділу комп'ютерних та інформаційних технологій за технічну допомогу в проведені засідання в онлайн-режимі та працівникам кафедри екології за надану можливість провести роботу секції у музеї Я. Зайшлого, який було створено з ініціативи ректора ЛНАУ, академіка НААНУ В.В. Снітинського.

Саме злагоджена та згуртована робота працівників Львівського національного аграрного університету дозволила провести роботу секції на достойному рівні.

З вдячністю й повагою

О.Т. Куцин


«Перші наукові кроки – 2020»

Вийшли друком матеріали Першої міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців «Перші наукові кроки – 2020», що відбулась навесні у Подільському державному аграрно-технічному університеті.
Від кафедри фізики та інженерної механіки у конференції взяла участь студентка 2-го курсу спеціальності «Архітектура» Л.С. Гривас з роботою «Ратушеві годинники з жакмарами для новостворених ОТГ»  (науковий керівник О.М. Бурнаєв). Зауважимо, що цього року конференція вперше пройшла у статусі міжнародної, у чому є певна заслуга і нашого факультету.

 

 


Другі після Тарасової гори у Каневі

Тернопільський «Тристоронній годинник», деталізована за історичними фото репліка знищеного у 1944 році міського годинник, розробка викладачів факультету механіки та енергетики Олексія Бурнаєва та Сергія Барановича  у співпраці зі скульпторами, ливарниками та будівельниками Львівщини і Тернопільщини до 70-річчя від зникнення,  очолює рейтинг «найбільш сканованих пам’яток України» за версією компанії, яка займається маркуванням QR-кодами та шрифтом Брайля пам’яток архітектури у 70 містах України.
Інформаційну табличку з інтерактивним кодом просканували з метою отримання детальнішої інформації у 2019 році понад 4 тисячі разів, з яких, за даними сервера компанії, десять відсотків –  іноземці.  
На першому місці за загальною кількістю сканувань знаходиться Тарасова гора у Каневі,  а наш «Тристоронній годинник» –  другий за кількістю сканувань, і перший за кількістю сканувань іноземцями.


Презентація «Вартові часу. Галицьке годинникарство: традиції і сучасність»

Вчора у приміщенні Науково-технічної бібліотеки НУ «Львівська політехніка» відбулась півторагодинна лекція-презентація «Вартові часу. Галицьке годинникарство: традиції і сучасність», приурочена до Всеукраїнського дня бібліотек.
Презентацію провів Олексій Бурнаєв, кандидат фізико-математичних наук, доцент Львівського національного аграрного університету, член Комітету підтримки Європейського консерваторіуму дзвіниць і вежових годинників С.Е.С.Н. в Парижі та майстер-годинникар, що відновив годинники у понад 70 містах України. Учасники зустрічі почули про чотири покоління відомих і безіменних виробників вежових годинників Галичини, про білі плями в історії годинникарства, а також про технології виготовлення та особливості цих механізмів, легенди та плітки, проілюстровані 120 слайдами.



Семінар «Дубляни – навчально-науковий центр аграрної освіти 1856–2019»

10 червня у Науковій бібліотеці ЛНАУ за участі працівників Наукової бібліотеки ЛНАУ, Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська Політехніка» та наших викладачів відбувся науково-практичний семінар «Дубляни – навчально-науковий центр аграрної освіти».

У рамках програми семінару виступили:

- доцент Л.А. Пинда, директор Наукової бібліотеки з доповіддю «Внесок вищих аграрних студій в Дублянах у розвиток європейської аграрної науки та освіти II пол. XIX – поч. XX ст.»;

- О.М. Бурнаєв, доцент кафедри фізики та інженерної механіки з  доповідями  «Колекція франкомовних видань XVIII–XIX ст. у сховищах бібліотеки ЛНАУ» та «Міхал Мєнцович – автор вежового годинника Дублян (архівні знахідки)»;

- А.Д. Копитко, доцент кафедри гуманітарної освіти з доповіддю «Архітектура Дублян. Лабораторії Дублянського навчально-наукового осередку»;

- Р.С. Самотий, канд. наук із соціальних комунікацій, завідувач науково-методичного відділу Науково-технічної бібліотеки НУ «Львівська політехніка» з доповіддю «Європейська вища освіта: тяглість традицій»;

- О.В. Харгелія, заступник директора НТБ НУ «Львівська політехніка», тема доповіді «Історіографічні дослідження у Науково-технічній бібліотеці НУ «ЛП».

Доповідач Л.А. Пинда відзначила, що за роки незалежності підготовлено близько 40 науково-довідкових видань про діяльність навчально-наукових інституцій у Дублянах. Вона підкреслила, що історіографія теми розпочалась з фундаментальної праці Ю.М. Токарського «Дубляни: історія аграрних студій 1856–1946» (Львів, 1996), де автор на основі аналізу майже 500 позицій архівних матеріалів цілісно розкрив процес становлення наукового та освітнього аграрного осередку. Принагідно доповідач згадала ще одну значиму для розкриття історії освітніх та наукових студій у Дублянах працю згаданого дослідника «Професори, доценти та асистенти навчально-наукових установ у Дублянах. Біографічний словник (1856–1947)» (Львів, 2014), де подано біобібліографічні відомості про 306 вчених.

Л.А. Пинда охарактеризувала ще близько десяти науково-довідкових видань зазначеної тематики, в тому числі ювілейні видання за редакцією ректора ЛНАУ, академіка В.В. Снітинського «Львівський державний аграрний університет» (Львів, 2006), «Львівський державний аграрний університет в іменах: Науково-педагогічний  склад у 1946–2006 роках: Біографічно-бібліографічний довідник», «Львівський національний аграрний університет: від витоків до сучасності (1856–2016)» (Львів, 2016).

У доповіді О.М. Бурнаєва було висвітлено багатство франкомовної колекції XVIII–XIX ст. університету. Як зазначив доповідач, бурхливий розвиток науки і освіти в Європі у XVIII–XIX ст. спричинив створення потужних науково-дослідницьких та освітніх осередків природничо-технічного профілю та налагодження ними широких зв’язків з провідними в науковому плані країнами та регіонами Європи і світу, зокрема, франкомовними. Він ґрунтовно проаналізував наукову та книгознавчу цінність різних груп видань, що знаходяться в фонді стародруків та рідкісних видань НБ ЛНАУ (монографії, посібники, підручники, енциклопедії, словники, довідники, часописи тощо). Багатство колекції  бібліотеки відображене, зокрема, у довідково-енциклопедичному виданні абата Ж. Розьє (1734–1793) «Повний курс з сільського господарства» в 12 томах (1781–1800, 1805), «Універсальному словнику з природознавства» Ж.-К. Вальмонта де  Бомара (1731–1807) в 15 томах (1768–1791). Крім цього, було оприлюднено архівні відкриття авторства годинника корпусу Землевпорядного факультету, встановленого у 1909 році Міхалом Мєнцовичем з Кросно, відомим також як автор більшості вежових годинників Галичини, зокрема ратуш Дрогобича, Бережан, годинників Управління Львівської залізниці, Ощадбанку у Кам’янці-Бузькій тощо.

А.Д. Копитко зосередив увагу на проблемі формування архітектурного середовища Дублян у XIX–XX ст. загалом та аграрного науково-освітнього осередку зокрема. Доповідач спеціально зупинився на характеристиці визначальних рис архітектури та дизайну лабораторій, дослідних станцій, музеїв, бібліотек, господарських та службових приміщень даного осередку.

Р.С. Самотий презентувала основні тематичні напрями майбутньої міжнародної конференції «Вища технічна школа у Центральній і Східній Європі: ґенеза, сучасність, перспективи», яку організовує 4-5 листопада 2019 р. НУ «Львівська політехніка» у співпраці з технічними університетами Польщі – Кракова, Вроцлава, Гданська, Глівіце, спадкоємцями Львівської політехніки. Вона підкреслила важливість співпраці у спільних історичних дослідженнях і можливість розвитку співробітництва на сучасному етапі.

О.В. Харгелія розглянула головні аспекти роботи бібліотеки з джерелознавчими документами, які стосуються історії  різних підрозділів Політехніки. Підкреслила участь НТБ у формуванні комплексу інформаційних ресурсів, зосередила увагу на періоді функціонування рільничо-лісового факультету (1919–1946 рр.) у складі Львівської політехніки.


Вітаємо студенток ЛНАУ – переможниць Всеукраїнського конкурсу Стипендіальної програми «Завтра.UA»

Вітаємо переможниць 13-го Всеукраїнського конкурсу Стипендіальної програми «Завтра.UA» Софію Юріївну Руданецьку, студентку ІІІ курсу (науковий напрямок «Економіка та менеджмент», конкурсна робота «Рівень позиціонування органічної продукції в Інтернеті», науковий керівник доцент Богдан Іванович Шувар) та Вікторію Вікторівну Качуровську, студентку І курсу магістратури (науковий напрямок «Інженерія та енергетика», конкурсна робота «Технічна спадщина вежового годинникарства Міхала Мєнцовича з Кросно як об’єкт реставраційної діяльності ЛНАУ», науковий керівник доцент Бурнаєв Олексій Михайлович).

Це є безпрецедентним результатом, оскільки на Львівщині кількість переможців розподілилась наступним чином: Львівський національний аграрний університет – 2, Національний університет «Львівська політехніка» – 1, Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка – 1.

Слід додати, що Вікторія Качуровська перемагає у цьому конкурсі другий раз поспіль, і більше не матиме права брати в ньому участь.

В рамках стипендіальної програми «Завтра.UA» Фонд Віктора Пінчука здійснює пошук, добір та підтримку найбільш обдарованих і цілеспрямованих студентів провідних закладів вищої освіти України. Добір стипендіатів програми відбувався за результатами щорічного відкритого загальноукраїнського конкурсу. Згідно з рішенням правління Благодійної організації «Фонд Віктора Пінчука – соціальна ініціатива» переможцями Конкурсу 2018–2019 Стипендіальної програми «Завтра.UA» вважаються ті конкурсанти, які зайняли у загальному рейтингу позицію з 1 по 100. Рішення Фонду стосовно результатів Конкурсу 2018–2019 Стипендіальної програми «Завтра.UA» є остаточними і перегляду не підлягають.

До участі у Конкурсі 2018–2019 було подано документи від 576 студентів з 97 ЗВО України, у тому числі 17 робіт із ЛНАУ. У другий тур від ЛНАУ потрапили 11 учасників, а у третій – четверо. Одна робота була відхилена через повторне подання, і ще одна – через ознаки плагіату.

Переможці конкурсу мають  можливість зустрітись із всесвітньо відомими особистостями, взяти безкоштовну участь у численних заходах Фонду, майстер-класах та конкурсі на поїздку волонтером в Давос–2020.


Вітаємо з перемогою у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт

Вітаємо  Вікторію Качуровську, студентку факультету механіки та енергетики, що завоювала ІІІ місце у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у галузях «Дизайн, Образотворче мистецтво, Декоративне мистецтво, Реставрація» з доповіддю «Історична спадщина вежового годинникарства Міхала Мєнцовича з Кросно як об’єкт реставраційної діяльності ЛНАУ» (науковий керівник  Олексій Михайлович Бурнаєв, канд. ф.- м. наук, доцент кафедри фізики та інженерної механіки).
Конкурс проходив 26-28 березня у Закарпатській академії мистецтв. До конкурсу було подано 30 робіт з 18 закладів вищої  освіти України. У Підсумковій науково-практичній конференції взяло участь 19 студентів з 13 ЗВО.


Звітна студентська наукова конференція факультету механіки та енергетики за результатами науково-дослідної роботи у 2018 році

19-21 березня 2019 року на факультеті механіки та енергетики проходила звітна студентська наукова конференція за результатами науково-дослідної роботи у 2018 році.

У роботі конференції взяли участь 83 особи, з них 71 студент та 12 викладачів. Всього заслухано 45 доповідей, більшість з яких містила значні наукові дослідження та наукову новизну.

Представлені доповіді охоплювали актуальні напрями досліджень: підвищення ефективності і енергоощадності машин та засобів механізації сільськогосподарського виробництва; застосування сучасних технологій у сільському господарстві; управління проектами функціональних структур аграрного виробництва.

За результатами засідання за найкращі доповіді та активну участь у роботі конференції були відзначені наступні студенти:

Богдан Васильович Занько, група Ен-31 (науковий керівник – д.т.н., професор Олег Степанович Калахан);

Вікторія Вікторівна Качуровська, група Ен-51 (науковий керівник – к.ф.-м.н., доцент Олексій Михайлович Бурнаєв);

Богдан Богданович Гнатів, група Ен-31 (науковий керівник – к.т.н., доцент Дмитро Петрович Гречин);

Василь Михайлович Березніцький, група Аін-31 (науковий керівник – к.т.н., доцент Ростислав Ігорович Паславський);

Андрій Іванович Білий, група Аін-31 (науковий керівник – к.т.н., старший викладач Мирон Іванович Магас);

Ольга Ростиславівна Шпак, група Ен-41 (науковий керівник – к.т.н., д.т.н., професор Василь Ількович Гудим);

Юрій Ігорович Гавришків, група Ен-31 (науковий керівник – к.т.н., професор Степан Йосифович Ковалишин).

Щиро бажаємо викладачам і студентам нових звершень та терпіння в нелегкій повсякденній праці на благо нашого університету і всієї України.

Вітаємо!

Вітаємо доцента кафедри фізики та інженерної механіки Олексія Бурнаєва з переобранням у члени Комітету підтримки Європейської консерваторії дзвонарства і вежового годинникарства, що діє в Парижі під егідою Міністерства культури Франції (http://www.cechfrance.fr/comite-de-soutien/).
Доцент О.М. Бурнаєв протягом останніх 19 років провів реставрацію значної частини технічної історичної спадщини вежового годинникарства України, зокрема – відновлення раніше втрачених квіткового годинника у Львові та тристороннього годинника у Тернополі (на фото). Кілька  його робіт внесені до Світової спадщини годинникарства (http://www.patrimoine-horloge.fr/mec-lviv-horlogefleurie.html), фото його тернопільського тристороннього годиннника перемогло на конкурсі Вікіпедії «Вікі любить Землю» (http://lnau.edu.ua/lnau/index.php/uk/e21/3103-news280915.html), а автор «Біблії реставратора» Рене Дінкель у французькій Вікіпедії (https://fr.wikipedia.org/wiki/Restauration_d%27horloges_d%27%C3%A9difices?fbclid=IwAR3pRNFnv_GmWgqfRJrzvGzBGCVw8nyc5uJbAjkGx92q9432SyqXg0SFmF4) цитує його прізвище як приклад міжгалузевої координації при реставрації історичних споруд з вежовими годинниками.


Доцент О.М. Бурнаєв виготовить новий годинник

Як повідомляє Хмельницька міська рада, музичний годинник, який знаходиться у центрі м. Хмельницького, демонтують, оскільки він не підлягає ремонту. На його місці незабаром буде встановлено новий годинник, який виготовить Олексій Бурнаєв – майстер-годинникар, кандидат фізико-математичних наук, доцент Львівського національного аграрного університету, член комітету підтримки Європейської асоціації вежових годинників і курантів, який вже виготовив годинники для понад 60 міст України, зокрема знаменитий Львівський квітковий годинник.




Старовинний електромеханічний годинник університету відправлений на пенсію

Старовинний електромеханічний годинник університету, що керував дзвінком, чудо інженерної думки, відправлений на пенсію після майже піввікової роботи з 1970 по 2016 рік. Замість нього – банальна електронна плата розміром з пачку сигарет, немає на що дивитись.

Складна система комунікацій пронизувала усі корпуси університету і забезпечувала колишні «вторинні годинники» системи централізованого часу імпульсами для ходу стрілок, а також звуковими сигналами на пару чи на перерву. Віддалені корпуси землевпорядників та павільйону механізації були підключені через виділені телефонні лінії з відповідними примітивними перетворювачами сигналу.

Вже протягом тривалого часу вторинні годинники в корпусах були демонтовані, оскільки звичайні сучасні настінні годинники на батарейках набагато перевищують точність старої системи централізованого часу, а обслуговування ніякого не потребують. Проте, система дзвінків з її складними електричними комунікаціями і перетворювачами напруги продовжувала функціонувати, аж поки це механічне чудо інженерії в підвалі не було залите під час розриву теплової мережі взимку 2016 року.

Зміни розкладу дзвінків у передсвяткові дні та п’ятницю забезпечувались двома годинниками з різними механічними програмами, які перемикались інженером вручну.

На заміну старій системі доцент кафедри фізики та інженерної механіки О.М. Бурнаєв встановив сучасну плату, що забезпечує, незалежно від стану електромережі, зберігання точного часу (чого не мала стара електромеханічна схема, яка зупинялась при вимиканні електропостачання), та виконання дзвінків у трьохрежимній схемі – окремий розклад дзвінків з понеділка по четвер, окремо для п’ятниці та відсутність дзвінків у вихідні. Нова система сама переводиться на літній і зимовий час.

Ціле літо тривали експерименти з метою дослідження функціонування схеми озвучення, оскільки документація не збереглася, та спроби використання старої мережі для виконання звукових сигналів у широкому спектрі. Це дало би можливість замінити звук «дзвінка» на приємніший, а також додати трансляцію автоматичних або примусових голосових повідомлень про пожежні і техногенні загрози тощо. Проте, як виявилось, «народжений ревіти співати не може», тому у ролі дзвінка залишені старі «ревуни», що гудять на частоті 50 герц. Правда, зменшено тривалість цього дратівливого (а в кінці пари – веселого) звуку до п’яти секунд. Переробка на голосові частоти вимагала б значних фінансових затрат, а так – вдалось виготовити все своїми силами. Зараз працівники ТЗМ шукають пошкодження мереж, що виникли імовірно під час побілки, на кількох поверхах, де не чути дзвінка.

Просимо взяти до уваги, що дана схема (як і попередня електромеханічна) не є еталоном, по якому слід звіряти годинники, і має похибку до 20 секунд на місяць. Для додачі до неї антени супутникової корекції часу знадобились би додаткові кошти.


З 22 по 24 червня 2018 року в Києві пройшов 11-й Щорічний молодіжний форум стипендіальних програм «Завтра.UA».


На офіційному відкритті Форуму перед стипендіатами виступили Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, засновник, підприємець та ініціатор Challenge Management Володимир Кличко, головний редактор газети «Дзеркало тижня» Юлія Мостова, бізнесмен Віктор Пінчук та всесвітньо відомий історик Ніл Фергюсон.

Подія об'єднала близько 400 стипендіатів, серед яких – студентка факультету механіки і енергетики Вікторія Качуровська, яка цього року отримала стипендію фонду за наукову роботу «Вплив глобальних кліматичних змін на вітроенергетичний потенціал України» (науковий керівник доц. О.Бурнаєв).

 



10-11 травня 2018 року під егідою Агроосвіти на базі ЛНАУ відбувся семінар «Діяльність бібліотек навчальних закладів у світлі модернізації вищої освіти».
У семінарі взяли участь провідні науковці бібліотек аграрних закладів вищої освіти Західної України та м. Києва.
З оглядом колекції французькомовних стародруків і рідкісних видань аграрного спрямування зі сховищ ЛНАУ виступив доцент О.Бурнаєв.




Вийшли друком Матеріали 12-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих науковців, що відбулась 12 квітня 2018 року у м. Кам’янці-Подільському.
Від кафедри фізики на пленарному засіданні виступили студентки 4-го курсу гр. Ен-41 В. Качуровська та К. Проноза, науковий керівник О. Бурнаєв.




Вітаємо


Завершився 1-й тур конкурсу стипендіальної програми «Завтра.UA» 2017-2018 років.

Програма здійснює пошук, добір та підтримку найбільш обдарованих і цілеспрямованих студентів провідних вищих навчальних закладів України.

Вітаємо студентку 4 курсу ЛНАУ гр.Ен-41 Вікторію Качуровську, що зайняла 125 місце у рейтингу І туру з 639 учасників, і набрала найвищий бал (25,38) серед 22 учасників з ЛНАУ.

Наступним іде магістрант 1 курсу Богдан Рогаля з 159-м місцем (24.94 бали), за ними – Софія Мурин з 329 місцем (22.42 бали).

Інші учасники зайняли місця з 400 до 628 у рейтингу Першого туру з балами від 21.58 до 11.8.



Знайдено виробника першого фасадного годинника Рільничої школи


Міхал Мєнсовіч з Кросно (Польща) (19 вересня 1864 – 25 березня 1938) – засновник і власник Першої Національної фабрики вежових годинників (1901), майстер-годинникар і підприємець – багаторазовий переможець на національних та міжнародних промислових виставках, в тому числі золотий призер Міжнародної промислової виставки в Парижі в 1908 році за свій вежовий годинник.

Він виконував багато соціальних функцій у Кросно, в тому числі був  Цехмістром Великої гільдії, Президентом екзаменаційної комісії підмайстрів, Президентом Товариства «Згода», членом міської ради та заступником мера міста Кросно.

«Перший Національний завод вежових годинників» в Кросні існував в 1901–1938 р. Офіс знаходився в будівлі сім'ї власника, розташованій в центрі міста, недалеко від парафіяльної церкви. На першому поверсі була ливарня і відділ обробки великих деталей годинників, вище вели обробку дрібних деталей і механізмів, циферблатів.

Міхал Мєнсовіч був похований у старій частині муніципального кладовища. Після його смерті, через фінансові проблеми сім'ї, заводське приміщення було продано. В даний час в приміщенні колишнього заводу розмістився Музей ремесла. У будівлі є годинник (частково реконструйований) із місцевої фабрики.

Міхал Мєнсовіч виготовив не менше десятка вежових годинників в Західній Україні, серед яких – годинники Управління Львівської залізниці, ратуш Дрогобича і Бережан, теперішнього приміщення Ощадбанку в Кам’янці-Бузькій, Рільничої Школи у Дублянах.

Незважаючи на те, що оригінальний механізм годинника на Землевпорядному корпусі відсутній, за конструкцією залишків деталей і виглядом стрілок, а також за датою будівництва споруди, можна однозначно ідентифікувати авторство нашого годинника у його ранній версії.

Доцент кафедри фізики Олексій Бурнаєв ініціює спільно з Генеральним Консульством Республіки Польща у Львові відзначення 80-х роковин від смерті відомого годинникаря 25 березня 2018 року.



4-6 квітня 2017 року на факультеті механіки та енергетики пройшла Звітна студентська наукова конференція за результатами  науково-дослідної роботи у 2016 році.


Основна тематика наукових доповідей студентів:

- Передпосівна обробка зерна електростатичним полем (доповідачі – О.Ю. Блашко, У.С. Федик, науковий керівник – д.ф.-м.н., проф. С.В. Мягкота);

- Вплив електролітичного наводнювання на структуру і властивості чистих металів (доповідач – Б. Нестер, науковий керівник – к.т.н., доц. Х.Б. Василів);

- Оцінка впливу глобальних кліматичних змін на вітрову енергетику в Україні (доповідач – В.В. Качуровська, науковий керівник  – д.ф.-м.н., доц. О.М. Бурнаєв).


Кафедра фізики ЛНАУ у співпраці з іншими працівниками факультету механіки та енергетики займається відновленням історичної спадщини вежового годинникарства України з 2000 року. Серед перших відновлених годинників були куранти старовинної Ратуші у Бучачі авторства Бернарда Меретина (котрий побудував також Собор Св.Юра у Львові). 29 серпня 2016 р., до 15-річчя з дня відновлення годинника, його автор, д.ф.-м.н., доцент Олексій Бурнаєв був запрошений прочитати лекцію у Бучацькому Арт- Дворі http://artdvir.org/ про свою 17-річну діяльність з відновлення історичної технічної спадщини України.

https://www.youtube.com/watch?v=TY9hWfDdQ4c&feature=youtu.be


Оголошення


Вивчення Опору матеріалів он-лайн (підручники, приклади розв’язування задач, відеолекції, відео лабораторних робіт, програмне забезпечення для інженерних розрахунків, європейські ресурси, цікаві матеріали з суміжних дисциплін)
https://plus.google.com/u/1/109724645195657631292/posts


1 Травня 2014 року працівники кафедри фізики та інженерної механіки Львівського національного аграрного університету к.ф.-м.н. О. Бурнаєв та к.т.н. С. Лопатка на практиці провели випробування методів промислового альпінізму для монтажу будівельних конструкцій. З використанням промислового альпіністського обладнання був проведений демонтаж муляжів межового годинника на костелі в м. Мостиська з метою звільнення місця для справжніх годинників, проведення обмірів і виготовлення проектної документації. Апробація методів промислового альпінізму успішно пройшла у 2002–2008 роках на численних об’єктах будівництва та реставрації України, серед яких ратуша в м. Івано-Франківську та Головне управління НБУ м. Києва. Проведені лабораторні випробування дозволили відбракувати наявні на ринку вироби незадовільної якості, оцінити міцність інших і за незначних матеріальних затрат провести численні безаварійні висотні монтажі в місцях з обмеженим доступом для людини і повною неможливістю застосування вантажопідіймальної техніки. Слід визнати можливим та економічно обґрунтованим застосування недорогого обладнання невідомих виробників за умови його попереднього всебічного випробування, зокрема в ідентичних умовах до реального монтажу з використанням габаритно-вагових макетів. Роботу промислових альпіністів слід вважати економічно доцільною навіть за умови високих питомих розцінок. При цьому необхідним вважається попереднє узгодження додаткових вимог замовника до техніки безпеки (незважаючи на їх традиційні протести), професійний розрахунок зусиль у вантажопідіймальних системах і поетапного фото-  і відеодокументування робіт щодо кріплення, електромонтажу, гідроізоляції тощо у недоступних для безпосереднього контролю замовника місцях.


Кафедра фізики та інженерної механіки висловлює щиру вдячність студентам-будівельникам та архітекторам ЛНАУ, а також зав. лабораторії В. М. Ціцькому, які брали участь у випробуваннях.

Більш детально ТУТ


Новини метеорологічної станції Львівського національного аграрного університету

Порівняльні  характеристики  середньодекадної  температури  повітря  в  градусах С ° спостереженої температури повітря  С ° за 2013  рік  із  багаторічною  температурою  повітря  С °, а  також опадів.

 Графічне порівняння температури повітря

Графічне порівняння опадів


Львівський квітковий годинник внесено до спадщини світового годинникарства

Львівський квітковий годинник, відновлений ще у 2010 році Олексієм Бурнаєвим та квітковою компанією Плантпол, внесено20 листопада (після трирічного "тестування", якого не пройшов жоден інший квітковий годинник країн СНД)до спадщини світового годинникарства. Це єдиний у світі всесезонний годинник, що працює також взимку і сам зчищає з себе стрілками сніг.

Про нього двічі з захопленням писала швейцарська газета «Трібюн де Женев», а швейцарців, погодьтесь, здивувати годинником важко.

Журналісти Женеви, мотивуючи тим, що їх квітковий годинник «має сестру в Україні» (слово «годинник» у них жіночого роду) навіть пропонували своєму меру підписати «братерство» зі Львовом, від чого останній відмовився, пояснюючи це тим, що «на світі є забагато міст, які хотіли б мати з Женевою партнерство».

Повідомлення про внесення годинника до світової спадщини та фотозвіт про його виробництво і зміну вигляду протягом останніх років було виставлено на технічному форумі швейцарських годинникарів.


Встановлено ювілейний 55-й вежовий годинник
Напередодні свята Покрови завершено проект встановлення вежового годинника на новозбудовану дзвіницю греко-католицького храму Прсв.Богородиці  у селі Переможному, за 50 кілометрів від Львова. У проект увійшли односторонній вежовий годинник із внутрішньою підсвіткою, керованою за астрономічною формулою сходу-заходу Сонця по даті, кріпленням циферблату з потрійним резурвуванням, автоматичним механізмом, незалежним від перебоїв електропостачання, та електронною дзвіницею, що відтворює за відсутності справжніх дзвонів  (а для маленького села це непомірні витрати) 20 найнеобхідніших церковних мелодій - дзвони на утреню, вечірню, Водохрещу, Благовіст, Достойно Єсть, до шлюбу, похоронні тощо. Специфікою є можливість керування дзвонами дистанційним пультом на віддалі до 1 кілометра від церкви, синхронізація виконання дзвонів з літургією за відсутності дзвонаря.
Цей годинник можна вважати вже рутинним проектом кафедри фізики та інженерної механіки, адже від 2001 року, коли перший повноцінний 4-сторонній годинник з дзвонами "на голому місці", на розгромленій вежі ратуші в Болехові замовив колишній випускник-енергетик факультету механізації  нашого університету, а на той час - мер міста, Володимир Стебницький http://uk.wikipedia.org/wiki/Болехівська_ратуша , їх вже спроектовано, виготовлено і змонтовано більше за п"ять десятків.
Завданнями, пов'язаними з комплексною проблемою автоматичного функціонування вежового годинника з курантами, займались у різні роки викладачі факультетів механізації та будівництва: Кулинич І.Я., Баранович С.М., Коненко І.Є. - проектуванням механізмів, Серветник С.М. пропонував своє бачення дизайну, Хлистун Б.Т. – технологічним втіленням креслень, Дмитрів В.Т. – розробкою мікропроцесорних систем ходу, Сиротюк В.М. – систем живлення; Ціцький В.М. – випробуванням  механізмів, Токарський Ю.М. – архівним пошуком стародавніх годинників Львівщини, аспірант Лопатка С.С. та студент Рогульський С. – кліматичними навантаженнями на вежі. Багато викладачів допомогли порадою, інструментом,  обладнанням, виробничі майстерні університету – верстатами і фахівцями. Не одне покоління студентів-архітекторів пробували свої сили в ескізах чи макетах циферблатів годинників, у тому числі французькі студенти – стажисти університету.
Новим напрямком розвитку стало виробництво жакмарів - рухомих фігур біля годинників, деякі з них внесені до спадщини світового годинникарства ( http://patrimoine-horloge.fr/jac-nobilis.html http://patrimoine-horloge.fr/mec-lviv.html) .

Стажування на найбільшому карильйоні Європи

Понад 10 років кафедра фізики ЛНАУ займається рідкісним видом діяльності, пов’язаним з реставрацією історичної спадщини – вежовим годинникарством і дзвонарством. Цього літа досвід працівників поповнився новим стажуванням – ливарня Паккард за рекомендацією Торгової палати Парижу запросила нас до Франції.

У французькому місті Шамбері, у передгір’ї Альп недалеко від Женеви, розташований найбільший у Європі карильйон – набір настроєних по нотах дзвонів з ручним приводом. Кошти на нього зібрала місцева Комерційна Палата, і на кожному дзвоні є напис, від кого він – «від пекарів», «від молочників і сироварів» тощо. Виготовлений 20 років тому на заміну старому, меншому і недосконалому за конструкцією і звучанням, він складається з 60-ти дзвонів, найважчий з яких важить понад 8 тон.

Делегація з України складалась з професора музики Георгія Черненка, відомого створенням карильйону Михайлівського Золотоверхого Собору в Києві (52 дзвони), та доцента кафедри фізики та інженерної механіки ЛНАУ Олексія Бурнаєва, на рахунку якого виготовлення 54 вежових годинників та 3 автоматичних карильонів (найбільший з 11 дзвонів ливарні Анісімова у Сімферополі).

Оскільки візит був приурочений до відливання чотирьох нових дзвонів для університету в США, перший день візиту припав на ознайомлення з практикою виготовлення, декорування і настроювання дзвонів не лише на певну ноту, але і регулювання звучання перших п'яти обертонів, що дозволяє дзвонам не лише звучати гарно кожному окремо, але і вливатись в мелодію з іншими. Такі дзвони грають навіть разом з симфонічним оркестром. Поки що подібна якість абсолютно недосяжна для жодного з виробників дзвонів в Україні, оскільки династія Паккард відливає дзвони з 1767 року, а в нас комуністичний режим традиції годинникарства і дзвонарства знищив.

Наступного дня, на День нашої Конституції, місто Шамбері почуло гімн України, «Боже Великий єдиний» та багато інших знакових українських мелодій у виконанні професора Георгія Черненка), що визнав цей найбільший у Європі інструмент за якістю звучання найкращим у світі. Після нього місцевий карильйоніст  з полегшенням дав короткий концерт, оскільки на початку подумав, що Георгій Черненко – новий дзвонар, якого привели йому, пенсіонеру, на заміну. Також інші учасники візиту отримали нагоду пограти на навчальному карильйоні фірми Паккард, що при повній подібності клавіатури до справжньої як за розмірами, так і за статичними і динамічними зусиллями лише імітує звучання дзвонів у кімнаті і не звучить на все місто.

Зрозуміло, що візит не обійшовся без французького вина і кухні. Делегація повернулась в Україну переповнена вражень і нових унікальних знань.


Механіка шоколаду

Дізнавшись про спеціалізацію кафедри фізики та інженерної механіки ЛНАУ у створенні межових годинників та курантів і розшукавши розробника львівського квіткового годинника, фірма Світоч звернулась з проханням виготовлення механізму для шоколадної повнорозмірної копії квіткового годинника – а це 4х4 метри.

Проте у них своє відчуття часу, і з проханням вони звернулись всього за два тижні до 6-го Національного свята шоколаду. За такий короткий час годинники не робляться, тому виходом із ситуації було виготовлення сонячного годинника з шоколаду. Але, оскільки годинник призначений для експонування в приміщенні, а у Львові завжди бракує сонячного світла, на кафедрі було виготовлено електричний аналог Сонця, що з точністю повторює його добовий шлях по небу, і відкидає тінь шоколадного гномона точно на потрібну годину. Ця робота зайняла рівно 3 доби (і 13 років попереднього досвіду) і привернула увагу кількох тисяч відвідувачів свята, що не тільки радо фотографувались поряд, але і надкусили годинник.

Powered by Web Agency