26 травня 2020 року на кафедрі туризму ЛНАУ відбувся науково-методичний онлайн-семінар «Проблеми і особливості проведення навчально-наукового та виховного процесу в умовах пандемії».

Учасники семінару розглянули основні проблеми, які виникали під час дистанційного навчання студентів спеціальності «Туризм», та обговорили особливості і можливості використання таких вебресурсів для дистанційного навчання, як:

платформа Moodle https://moodle.org/;

платформа Google Classroom https://classroom.google.com;

Zoom https://zoom.us/download;

Classtime https://www.classtime.com/uk/;

Microsoft Teams:https://www.microsoft.com/uk-ua/microsoft-365/microsoft-teams/group-chat-software;

Google Meet https://meet.google.com;

Skype https://www.skype.com/uk/.

Завідувач кафедри Роман Петрович Дудяк звернув увагу викладачів на те, що для досягнення успіху в дистанційному навчанні викладачу потрібно розпочати з планування графіка своєї роботи, визначити базові інструменти та платформу. Не варто одночасно «кидатись» на всі платформи ‒ краще обрати просте й доступне, а згодом виробити чіткий алгоритм дій. Водночас, як було сказано, бажано також врахувати універсальність цих інструментів, щоб скоротити кількість різних платформ, які використовуються для навчання. Порівнюючи кілька інструментів, варто враховувати зрозумілість інтерфейсу як для викладача, так і для студента. Перевагу краще надати україномовним ресурсам або таким, що мають інтуїтивно зрозумілий інтерфейс.

Учасники семінару також обговорили актуальність і необхідність використання смарт-технологій в підготовці фахівців з туризму у системі дистанційного навчання. Йшлося, передусім, про такі навчальні дисципліни як: «Інформаційні системи і технології в туризмі», «Міжнародний туризм», «Туроперейтинг», «Організація туризму», «Інноваційні технології в туризмі», «Туристична картографія», «Спеціалізований туризм».

Було акцентовано увагу на тому, що смарт-комплекси навчальних дисциплін мають бути: науковими; із дружнім інтерфейсом; мати зв’язок з LMS; структурованими; з наочним матеріалом; із можливістю працювати в офлайн-режимі; універсально використовуватися різними пристроями як у навчальному закладі, так і вдома.

За результатами семінару опубліковані тези викладачів кафедри:

1. Дудяк Р.П. Особливості та вебресурси для дистанційного навчання.

2. Бугіль С.Я. Смарт-технології в системі підготовки фахівців з туризму у системі дистанційного навчання.

3. Березівська О.Й. Особливості дистанційного навчання в екстремальних умовах, зумовлених пандемією.

4. Хомич Н.П. Особливості організації дистанційного навчання в умовах пандемії.

5. Гілета Л.А. Сервіс Zoom як платформа для проведення онлайн-занять для студентів спеціальності «Туризм»: переваги та недоліки.

Дякуємо усім учасникам за цікаві доповіді і плідну працю! Бажаємо успіхів у використанні усіх можливостей технологій дистанційної освіти!

6 грудня відбувся фінал Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт «Майбутнє туристичної галузі» у рамках реалізації стипендіальної програми національного туристичного оператора «Travel Professional Group» (TPG).
З поміж сотні робіт була відібрана наукова робота студентки 3-го курсу Львівського національного аграрного університету спеціальності «Туризм» Іванки Корецької (науковий керівник – к.г.н., старший викладач кафедри туризму Л.А. Гілета).
Презентація роботи на тему «Розвиток туристичної галузі в селах Стільсько, Дуброва та Ілів Миколаївського району Львівської області з використанням інноваційних інструментів надання туристичних послуг» була представлена у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка і відзначена як краща у номінації «За краєзнавчий підхід».
Вітаємо і бажаємо натхнення, нових досягнень і перемог!

14 травня відбулось урочисте відкриття еколого-пізнавальної стежки «Голуби» у Яворівському національному природному парку в межах старту туристичного сезону – 2019.
На відкритті цього маршруту були присутні викладачі та студенти кафедри туризму ЛНАУ. Завдяки цьому маршруту відвідувачі та паломники Крехівського монастиря матимуть можливість більше дізнатися про дивовижну природу розточанського горбогір’я та відпочити на природі.
Маршрут еко-стежки проходить через сосновий та буковий ліси, оминає комплекс мальовничих скельних виходів вапняків з невеличкими гротами. Тут чітко простежується характерний для Розточчя рельєф – горби, порізані глибокими ярами-дебрами. На мальовничій галявині облаштоване затишне місце відпочинку. Протяжність шляху становить 2,5 км. Нитка маршруту: Крехівський монастир святого Миколая Отців Василіян – долина річки Фійна (відпочинкова база «Істок») – місце зростання рідкісних видів рослин – скельні виходи вапняків – урочище «Голуби» – святе джерело – скеля «Камінь Тимоша» (печерний монастир кін. XVI ст.)

Звітна студентської наукова конференція на кафедрі туризму

19 березня 2019 року на кафедрі туризму відбулася Звітна студентська наукова конференція за результатами наукових досліджень у 2018 році.

Зі вступним словом виступив в.о. завідувача кафедри туризму к.е.н., доцент Р.П. Дудяк, який привітав учасників конференції та відзначив важливість досліджень у сфері розвитку рекреаційних ресурсів і різноманітних туристичних можливостей України.

Тематика наукових доповідей студентів стосувалась розвитку туризму і рекреаційної діяльності як пріоритетних напрямів економічної та інвестиційної діяльності в Україні. Було розглянуто основні  проблеми та можливі шляхи підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу територій Західного регіону України. Проаналізовано основні тенденції розвитку ресторанного бізнесу в Україні, а також гастрономічного туризму на півдні країни. Розкрито особливості розвитку сільського зеленого туризму та привернуто увагу до екологічних проблем сталого розвитку туризму в регіонах України.

Кожен із учасників представив своє бачення існуючих проблем в галузі туризму. Усі теми доповідей були актуальними, цікавими і такими, що заслуговують на подальше їх дослідження.

За результатами засідання кафедрального наукового гуртка було запропоновано з кращими доповідями заслухати на засіданні студентських наукових товариств факультету наступних студентів:

1. Х.Р. Жеребецька (Тур-11) «Регіональна політика у сфері туризму» (науковий керівник – к.е.н., в.о. доцента О.Й. Березівська);

2. С.В. Гурич (Тур-11) «Особливості розвитку гастрономічного туризму на півдні України» (науковий керівник – к.е.н., в.о. доцента О.Й. Березівська).

Усіх доповідачів звітної студентської наукової конференції було відзначено грамотами.

Загалом студентська наукова конференція була досить продуктивною, цікавою та поєднала різносторонні наукові погляди на подальший розвиток туристичної галузі в Україні.

Виїзне заняття в готелі «Марс»

25 жовтня на філії кафедри туризму ЛНАУ в готелі «Марс» в.о. доц. О.Й. Березівська провела виїзне заняття для студентів групи Тур-11 з дисципліни «Сервісологія» на тему «Культура обслуговування в готелях». З представниками готелю було обговорено такі питання, як психологічні та етичні аспекти культури спілкування персоналу готелю зі споживачами їх послуг, особливості стилю обслуговування споживачів даним готелем та інші питання. Також студентам була проведена екскурсія готелем, під час якої було показано різні номери, зокрема  номери класу люкс, напівлюкс, стандарт та комфорт. Крім цього, було продемонстровано конференц-зал та два ресторани, в одному з яких зранку діє фуршетна лінія.
Величезна подяка керівництву готелю Марс за надану можливість провести в них виїзне заняття, а також високопрофесійному менеджеру готелю п. Ірині за  пізнавальну розповідь, цінні поради та цікаву екскурсію.

16-18 жовтня 2018 р. відбувся Львівський міжнародний форум індустрії туризму та гостинності, який відвідали викладачі кафедри туризму та студенти груп Тур-21 (наставник – в.о. доц. Н.П. Хомич) та Тур-12СП (наставник – в.о. доц. О.Й. Березівська) землевпорядного факультету. В рамках даного форуму проводився ряд заходів, зокрема, панельні дискусії на теми: «Найактуальніші напрямки туризму: які вони сьогодні?», «Які фестивалі потрібні вашому місту?», «Інклюзивність. Мандрівки без бар’єрів». Також було презентовано туристично привабливі регіони України. Ось деякі з них: «Закарпаття Унікальне», «Генічеський район – простір краси, здоров’я, відпочинку!», «Туристичний шлях «Greenways Соляна дорога» від центру Херсонщини до морів», «Хортиця – простір єднання» та ін. Для викладачів та студентів форум став надзвичайно пізнавальним та насиченим.

Звітна студентської наукова конференція за результатами наукових досліджень у 2017 році на кафедрі туризму

17 квітня 2018 року на кафедрі туризму відбулася Звітна студентська наукова конференція за результатами наукових досліджень у 2017 році.

З вступним словом виступила в.о. завідувача кафедри туризму к.е.н., доцент, Н.Є. Стойко, яка привітала учасників конференції та відзначила актуальність досліджень у сфері рекреації і туризму.

Тематика наукових доповідей студентів стосувалась розвитку туризму і рекреаційної діяльності як пріоритетних напрямів економічної та інвестиційної діяльності в Україні. Розглянуто основні  проблеми та розкрито можливі шляхи підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу територій Західного регіону України. Проаналізовано основні тенденції розвитку ресторанного бізнесу в Україні та у м. Львові зокрема.

Кожен із учасників представив своє бачення існуючих проблем в галузі туризму. Усі теми доповідей були актуальними і заслуговують на дослідження у подальшому.

За результатами проведення студентської наукової конференції було відзначено грамотами: студентку гр. Тур-12сп Х. Польнюк (науковий керівник к.е.н., доцент Р.П. Дудяк, тема доповіді «Становлення та розвиток ресторанного бізнесу в Україні»); студентку гр. Тур-11 В. Рябець, (науковий керівник к.е.н., в.о. доцента О.Й. Березовська, тема доповіді «Сучасний стан та перспективи розвитку туристично-рекреаційної галузі Львівської галузі»); студентку гр. Тур-11 Я. Шкварку, (науковий керівник к.е.н., в.о. доцента О.Й. Березовська,  тема доповіді «Провідні напрями використання туристично-рекреаційних ресурсів Карпат»).

У загальному, студентська наукова конференція була продуктивною, цікавою та поєднала різносторонні наукові погляди на подальший розвиток туристично-рекреаційної діяльності в Україні.

Студенти кафедри туризму землевпорядного факультету (група Тур-11) разом із куратором Наталією Петрівною Хомич на виховній годині здійснили екскурсію на найвищу точку Львова – Високий замок. Парк «Високий Замок» – старий тінистий парк на горі, що височіє над містом, руїни старовинного замку, оглядовий майданчик і краєвиди, від яких захоплює дух.

Парк «Високий Замок» – пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, яка входить до складу природно-заповідного фонду України як національне надбання.

Студенти дізналися, що парк «Високий Замок» був заснований 1835 року та розпланований головним міським садівником Бауером. Загальна площа парку – 36,2 га. У насадженнях переважають листяні породи: каштан, клен, явір, ясен, липа, береза, тополя, акація, а також сосна.

Складається з двох терас. На нижній терасі розташовані будиночок садівника, пам'ятний знак на честь Максима Кривоноса, ресторан, нижній оглядовий майданчик. 15 серпня 1841  було збудовано штучну печеру – грот – на Високому Замку, для якої використали левів зі старої ратуші, яка впала 14 липня 1826 року.

На верхній терасі розташований штучний курган (Копець Люблінської унії) з оглядовим майданчиком (висота 413 над рівнем моря), насипаний в 1869–1900 роках польською громадою міста на честь 300-ліття Люблінської унії. При підніжжі кургану є залишки оборонного муру Високого Замку, побудованого князями Романовичами, з якого пізніше був узятий матеріал для будівництва кургану. У верхній частині парку з 1957 року розташований Львівський телецентр і Львівська телевежа (заввишки 192 метри). Біля підніжжя кургану 1874 року був встановлений Лев Лоренцовича. У 2008 році він був переданий Львівському історичному музею і встановлений в Італійському дворику.

Парк Високий Замок особливий тим, що він розташований на високій лісистій горі у самому центрі великого міста, і практично за 10-15 хвилин пішої ходи з будь-якого напрямку з гамірних вулиць можна потрапити у прохолоду і затишок віковічних дерев, де ніщо не нагадує про суєтність урбаністичного життя.

Студентів вразили краєвиди Львова: Ратуша, збудована на початку XIX століття, історичні церкви, які своїми шпилями піднімаються до неба, дахи будинків, яких не побачите в жодній країні Європи, бо вони всі різні. А з іншого боку – зовсім інше місто: з широкими магістралями, сучасними спальними районами та чудовими парками, де прогулюються львів’яни.

Високий замок неодмінно повинен відвідати кожен мешканець нашої рідної України.