23.10.21 о 9:00 в університеті буде проводитися онлайн-іспит з підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників. Онлайн трансляцію можна переглянути на офіційному YouTube каналі університету за адресою: https://www.youtube.com/user/lvivnau

13 жовтня 2021 року у Львівському національному аграрному університеті відбулась урочиста академія, присвячена Дню захисників і захисниць України за участі творчих колективів ЛНАУ.
Захід відкрив виступом ректор ЛНАУ, академік Національної академії аграрних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Академії наук вищої школи України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2019 року, професор, доктор біологічних наук Володимир Васильович Снітинський, який у своєму виступі наголосив на історичних витоках свята і важливості історичної пам’яті у сьогоденні. З молитовним словом звернувся капелан ЛНАУ, отець Іван Венгрин, який закликав до молитви до Пресвятої Богородиці за український народ.
Свято продовжили творчі колективи ЛНАУ: Народна хорова капела «Джерела Розточчя», Народний ансамбль танцю «Первоцвіт» та Народний ансамбль «Троїсті музики».
Завершилось дійство покладанням квітів до пам’ятника Героєві України Степанові Бандері, а також до меморіального знака Героям Небесної Сотні.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 20.09.2021 р. № 1003; Постанови головного державного санітарного лікаря України від 06.09.2021 р. № 10 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»; Рекомендацій Міністерства освіти і науки України, викладених у листі 1/9-487 від 22.09.2021 р.; Наказу Міністерства охорони здоров’я № 2153 від 04.10.2021 р. «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням»; Рішення Львівської міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (протокол № 38 від 8.10.2021 р.); на підставі спільного рішення ректорату ЛНАУ та профспілкової організації працівників (протокол № 5 від 11.10.2021 р.) з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби у Львівському національному аграрному університеті та відокремлених структурних підрозділах в період з 18 жовтня до 5 листопада 2021 року запроваджується дистанційна форма навчання.

Є люди в нашій історії, котрим належить найглибша шана та поклін. До них, безперечно, належить Степан Бандера – славетний українець, чиє ім’я стало символом нації. Він повів за собою сотні тисяч нескорених українців, що своєю жертовністю заклали підвалини незалежної України.
Сьогодні виповнюється 62 роки з дня загибелі, а точніше – підлого вбивства, українського політичного діяча, провідника Організації Українських Націоналістів, патріота Степана Бандери.
15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку № 7 на вулиці Крайтмайр в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський, агент КДБ, зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43-му полі.
Тисячі людей вже від ранку перебували на кладовищі, щоб останній раз глянути на свого Провідника, який для них став прапором і бойовою сурмою, прикладом невтомного борця за найвищі ідеали нації і людства.
Прожите життя, діяльність та ідеї Степана Бандери стали новою опорою для українського націоналізму.
Бути спадкоємцем боротьби Степана Бандери – чин, що потребує великої відповідальності. Його портрети висять по всій Україні, пам’ятники стоять у багатьох містах, на честь нього називають вулиці та проспекти, про нього написані сотні книг – і це лише мінімум. Бандера є джерелом натхнення, позитиву та незламності.
Будьмо достойними носити горде ім’я бандерівця та пам’ятаймо, що його ім’я стало символом гідності та боротьби, а також лакмусовим папірцем, що визначає сутність людей: ворогів України при його згадці трясе, патріотів – підіймає у дусі!

Хай живе Степан Бандера! Слава Україні!

6 жовтня у рамках проведення XXII Міжнародного студентського наукового форуму «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК», який проходив у змішаній формі, відбулися секційні науково-практичні конференції із застосуванням платформи Zoom. Робота форуму здійснювалась на 7 конференціях, де свої наукові публікації представили 485 учасників як із закладів вищої освіти України, так із з-за кордону. Згідно з матеріалами збірника тез доповідей студенти Львівського національного аграрного університету опублікували 383 наукові тези, студенти структурних підрозділів ЛНАУ – 47, студенти з інших ЗВО – 55.
Серед іноземних учасників вищезгаданого заходу – студенти закладів вищої освіти Польщі (Uczelnia Państwowa im. Szymona Szymonowica w Zamościu, Szkoła Główna Gospodarstwa Wiejskiego w Warszawie, Uniwersytet Przyrodniczy w Lublinie, Zachodniopomorski Uniwersytet Technologiczny w Szczecinie, Politechnika Bydgoska im. Jana i Jędrzeja Śniadeckich w Bydgoszczy), Литви (Vytautas Magnus University), Латвії (Kaunas University of Applied Sciences), Державного аграрного університету Молдови, Білоруської державної сільськогосподарської академії.

150 років тому народився один з найвідоміших у світі борців, шестиразовий чемпіон світу, який за 40 років жодного разу не програв, українець Іван Піддубний.
Чемпіон народився 26 вересня (8 жовтня) 1871 року в козацькій родині в селі Красенівка неподалік від Золотоноші, яка на той час була повітовим містечком Полтавської губернії (нині – на Черкащині).
Почавши свою кар’єру у 1897 р. як атлет в пересувному цирку, невдовзі став відомим борцем, що здобув перемогу на всіх великих чемпіонатах Росії та світову славу. У 1905–1909 рр. він з успіхом гастролював у Франції, Бельгії, Німеччині, Італії, країнах Африки. Багаторазовий чемпіон світу з французької боротьби (1904–1909). У 1925–1927 рр. відбулися його гастролі в США, де він також викликав неабияке захоплення. Виступати Іван Піддубний припинив у 1941 р., за вісім років до смерті. Але не припиняв тренувати свої тіло і дух.
Напевно, саме сильний, незламний козацький дух і був причиною трагічного завершення його життя – радянська влада фактично довела його до голодної смерті, не даючи можливості прогодувати себе. Він помер у місті Єйськ на Кубані від голоду й у злиднях.
Важливо пам’ятати, що Іван Піддубний усвідомлював себе українцем. Досить відомою є історія про те, як він власноруч виправив свою національність у паспорті, закресливши «росіянин» і написавши «українець».

6 жовтня у Львівському національному аграрному університеті розпочав роботу XXII Міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій». Такий захід восени в нашому університеті відбувається щорічно і вже давно отримав статус однієї з найважливіших подій у сфері аграрної науки України.
У форумі запланована участь близько 500 представників вітчизняних і зарубіжних закладів вищої освіти та наукових установ. Результати своїх наукових досліджень репрезентують учені з Польщі, Чехії, Туреччини, Латвії, Литви, Білорусі, Молдови, Грузії, Індії. Українську науку на нинішньому форумі представляли вчені близько 50 вітчизняних університетів і науково-дослідних закладів, представники державних структур і бізнесу, громадських організацій.
Із дотриманням протиепідемічних заходів форум розпочався з пленарного засідання в актовій залі університету. Відкриваючи засідання, ректор ЛНАУ академік Володимир Снітинський привітав його учасників та побажав плідної праці, розширення наукових контактів, реалізації творчих задумів. Він зазначив, що за 22-літню історію проведення науково-практичних форумів на них оприлюднено близько 3000 наукових виступів, які репрезентували вітчизняні й зарубіжні вчені – від всесвітньо відомих академіків до аспірантів, які робили в науці перші кроки.

5 жовтня відбувся конкурс «Нові таланти ЛНАУ», започаткований у 2001 році ректором нашого університету, академіком НААНУ Володимиром Снітинським, який упродовж 20 років виявляє та підтримує талановиту молодь із числа першокурсників. Цьогоріч конкурс відбувся з ініціативи виховного відділу ЛНАУ, ССО «Основа» та Первинної профспілкової організації. Конкурс мав тему «Подих осені» та три основні номінації: «Вокально-інструментальний жанр», «Хореографія» та «Оригінальний жанр».
Оцінювало цьогорічних учасників висококваліфіковане журі у складі: Юрія Володимировича Дубневича, проректора з навчально-виховної роботи Львівського національного аграрного університету; Ірини Володимирівни Фостяк, керівника інформаційного відділу університету; отця Івана Венгрина, капелана університету; Христини Миколаївни Венгрин, керівника Народної хорової капели «Джерела Розточчя»; Марти Ігорівни Мурської, керівника Народного духового оркестру і Народного ансамблю «Троїсті музики»; Андрія Ярославовича Дендюка, керівника Народного танцювального ансамблю «Первоцвіт».
Після усіх представлених виступів учасників конкурсу було визначено переможців.
Номінація «Вокально-інструментальний жанр»:
І місце – факультет будівництва та архітектури (вокалістка Олена Деберна із піснею «Riptide»);
II – місце факультет механіки, енергетики та інформаційних технологій (вокалісти Володимир Ліпковський та Марта Хомин із піснею «Пообіцяй мені»);
III місце – факультет агротехнологій і екології (вокалісти Оксана Скоропад та Максим Войцехов із піснею «Небо»).