Віртуальна виставка видань із фондів Наукової бібліотеки ЛНАУ «Не вмерла і не вмре»

24 серня – День незалежності України. Це велике і величне свято, яке міцно, невід’ємно й назавжди увійшло в нашу свідомість, помисли та справи, в усе наше буття.

Кожна річниця незалежності України – не просто щабель часового відліку. Це етапні віхи на шляху, небувалому за глибиною змін, доленосністю завдань, обширом перспектив. А водночас непересічна нагода, потужний імпульс до того, щоб ще і ще раз вимогливо зважувати ціну прожитого, пережитого та звершеного, звіряти її зі стратегічними орієнтирами і цілями. Виносячи з цього уроки та висновки для подальшої продуктивної роботи.

Попри всі труднощі та перепони, за повної відсутності досвіду перетворень такого масштабу і складності ми звели і вберегли від загроз та ризиків будівлю української державності. Показавши світові і самим собі, на що здатний народ, згуртований спільністю мети, любов’ю до своєї Батьківщини і відповідальністю за її долю.

Цей ключовий єднальний чинник допоможе нам пройти не менш важливий, вирішальний історичний тест – на кардинальну перебудову соціально-економічних засад свого життя. А темпи, якість та результати цього процесу визначаються стабільністю ситуації в державі і дієздатністю влади, морально-психологічною атмосферою в суспільстві, вмінням і бажанням політиків та державних мужів творити нову, демократичну, заможну та процвітаючу Україну.

У цьому наш найвищий, єдиний і всеосяжний інтерес.

22-й річниці незалежності нашої держави присвячена віртуальна виставка видань із фондів Наукової бібліотеки ЛНАУ.









Книга написана з особистих спостережень авторки та творилася під час сімох поїздок до України. Досвід суспільного працівника у Канаді допоміг Любові Василів-Базюк зрозуміти частинно життя в її Батьківщині – Україні. Безперечно, не все вона могла побачити, бо на це потрібно пожити в Україні довше та не бути туристом. Старалася продумати основні причини, наслідки історичних подій, ворожі впливи, які є джерелом сучасного стану духовності земляків.

Спостереження та думки висловлені не як критика, а тільки як поради для майбутніх поколінь, які будуть працювати для добра Української Самостійної Держави та Народу на шляху до Духовного Визволення.









Проаналізовано, оцінено головні аспекти негативних наслідків впливу Переяславської міліарної угоди 1654 р. між Українською Гетьманською державою і Московським царством на розвиток українського суспільства, формування національної ідентичності та свідомості, державницького мислення українців. Переконливо показано, що історія України в ярмі Російської імперії – це довготривалий період фізичного знищення українців, безнастанного переслідування української мови, культури, духовності. Расизм Московщини щодо України є найпідступнішим. У книжці окреслено способи подолання політико-ідеологічних, соціально-економічних перепон на сучасному шляху українського державотворення.









Ця книга про тисячолітню історію становлення української нації та кілька вікову русифікаторську політику Москви, про національне пробудження і відродження українського народу, про його важкий і святий шлях до правової демократичної держави, здобутки його митців.









У книжці на основі документального матеріалу відображено визвольний рух в Україні в ХУІІ ст., складні процеси становлення і утворення української державності – Гетьманщини.









Книжка львівського історика професора Ярослава Грицака продовжує, наслідує та доповнює збірник 2004 року “Страсті за націоналізмом”, але є не так його оновленою й істотно зміненою версією, як радше цілком новим виданням: понад половину вміщених тут есеїв написано протягом семи пореволюційних років і присвячено здебільшого “післяпомаренчевим” реаліям, а решту текстів суттєво переглянуто та перередаговано. Втім, автор і далі закликає до парадигмальної зміни в поглядах на природу націоналізму та, попри драматичні колізії останнього часу, не вважає за доцільне змінювати головний висновок, якого дійшов 2004 року: і тоді, і нині Україна має саме стільки націоналізму, скільки потрібно, щоб утримувати відносну політичну стабільність і будувати демократію, а досвід Помаранчевої революції та її поразки тільки увиразнив те, що вагу національного чинника в публічному дискурсі неабияк перебільшено, адже проблеми українського суспільства пов’язано не так із ідентичностями, як із цінностями, які сповідують еліти та громадяни.









Поштовхом для написання публіцистично-наукової книжки відомого громадсько-культуного діяча, письменника послужив найжвавіший інтерес,що викликала у широкої громадськості його авторська радіопрограма під назвою “Якби ми вчились так, як треба”, яка, починаючи з літа 1997 року, звучить на хвилях Українського Радіо (редактор В. Марусик). Це – значно доповнене і змінене видання. Читач бере до рук книгу-роздум, книгу-дискусію з приводу наболілих проблем українського державотворення, реальних позицій українства, що їх воно посідає сьогодні в царині мови, культури, загалом духовного життя, книгу – соціологічну і психологічну студію.









У серії видань, яка започатковується цією книгою, публікуються документи, матеріали, спогади про більшовицькі репресії та депортацію населення Західної України, Буковини і Закарпаття, розкривається трагічна доля українського народу після вересня 1939 р., у воєнні і повоєнні роки, йдеться про масові ув’язнення і знищення тоталітарним режимом населення, у першу чергу діячів науки та культури, духовенства, про ліквідацію греко-католицької церкви. Висвітлюються визвольні змагання українського народу, боротьба ОУН–УПА за відновлення Української Самостійної Соборної Держави.









На основі широкої джерельної бази зроблено  спробу розкрити питання політичного, соціально-економічного становища незалежної України з часу її проголошення до наших днів. Проаналізовано здобутки і трати в процесі державотворення, окреслено перспекти-ви України як сильної, заможної, демократичної держави з європейськими цінностями, складової частини світової спільноти.









В книжці дається авторське осмислення життя України останнього десятиліття. Центральні проблеми – правда,духовна сила поступу, національна самосвідомість і гідність, вірність своїй природі, вірність собі. Автор акцентує динамізм суспільної позиції і відповідальність кожної людини.









На підставі аналізу численних джерел офіційної статистики царської Росії й СРСР, документів УНР, більшовицької партії, публікацій у радянській та зарубіжній пресі автор простежує вплив соціальних і політичних змін в Україні на розвиток національної свідомості українців у ХХ ст. та передісторію цього процесу, його залежність від урбанізації, міграції населення та багатьох інших чинників, показує драматичну боротьбу національно-патріотичних сил різного політичного спрямування проти імперської експансії Росії, їхні спроби врегулювати взаємини між українцями й російською меншиною в Україні.









У колективній монографії з урахуванням досягнень сучасної наукової думки досліджуються актуальні проблеми розбудови незалежної України. Розкриваються історичні особливості походження слов’ян, генезис українського народу,ретроспектива державного і економічного будівництва в Україні, висвітлюється її ресурсний потенціал на сучасному етапі.









У навчальному посібнику викладено події та явища з історії України від найдавніших часів до сьогодення. За структурою і змістом посібник відповідає вимогам програми з історії України для студентів вищих навчальних закладів. Цей посібник може стати в нагоді кожному, хто прагне пізнати витоки, суть і наслідки подій минулого нашого народу. В ньому також характеризуються закономірності та особливості політичних, соціально-економічних і національно-духовних змін в Україні нового часу на основі досягнень сучасної історичної науки.









У посібнику подано короткий огляд вітчизняної історії в загальному контексті розвитку світової цивілізації. Вчені Інституту історії України та інших установ НАН України об’єднали свої творчі зусилля, щоб представити нову концепцію вітчизняної історії.

Powered by Web Agency