З ІСТОРІЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ЛНАУ

“Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулася до знань,

турбуйтеся про головні, найважливіші джерела

духовної культури – бібліотеки”

В. Сухомлинський

Історія Наукової бібліотеки Львівського національного аграрного університету нерозривно пов’язана із заснуванням Рільничої школи в Дублянах в 1856р. Спочатку це був невеликий книжковий фонд, який розміщався в кабінеті директора.

На час надання Вищій рільничій школі статусу Академії рільничої (1901р.) цей фонд вже налічував 3567 назв книг (5908 прим) і охоплював такі галузі знань, як рільництво; годівля тварин і ветеринарія; адміністрація, організація і облік в сільському господарстві; механізація рільництва; технологія; механізація сільського господарства; лісництво; фізика і метеорологія; хімія; мінералогія і геологія; ботаніка, городництво і садівництво; зоологія і фізіологія; загальне природознавство; математика; інші галузі.

Бібліотека володіла зібранням періодичних видань (234 назви), які видавалися у Польщі, Німеччині, Франції, США, Англії, Італії. Назвемо деякі назви часописів: “Космос” (Львів), Технічний часопис (Львів), “Кур’єр рільничий” (Варшава), “Статистичні відомості краю” (Львів), Віденська сільськогосподарська газета (Відень), Щорічник академії наук (Краків) та інші.

У документах, які стосуються цієї доби натрапляємо на зауваження, що фонд бібліотеки не достатньо містив фахову літературу і був розміщений в погано пристосованих, тісних приміщеннях.

Рільнича академія була одним із перших вищих навчальних закладів, що сприяв створенню, окрім головної книгозбірні, розгалуженої мережі маленьких бібліотек при кафедрах, кабінетах та лабораторіях. Бібліотека, яка діяла при фізичному кабінеті, нараховувала 400 томів і одержувала майже всі відомі на той час європейські фізичні журнали. Бібліотека лабораторії загальної хімії розміщувалася у кімнаті керівника і нараховувала 300 томів. Підручна бібліотека ботанічного музею нараховувала 114 томів, регулярно отримувала газети та журнали спеціальної ботанічної тематики. При лабораторії загальної хімії, зоологічно-зоотомічному музеї і лабораторії також функціонували бібліотеки. Кафедра рільництва та рослинництва мала підручну бібліотеку, яка в 1896 році нараховувала 80, а в 1914 – 520 томів, одержувала спеціальну наукову періодику майже з усіх країн Європи. Зоотехнічні кафедра, лабораторія і музей мали кафедральну бібліотеку, що нараховувала близько 500 томів, серед яких каталоги та фотографії свійських тварин.

У 1894 – 1895 навчальних роках бібліотека мала творів 3534, томів 5851, а вже на 1.07.1908 року – 5076 творів у 7437 томах. До бібліотеки надходило 78 назв газет польською, німецькою, англійською, французькою, російською, італійською і чеською мовами.

Унікальний спадок (близько 10 тис. Книг) бібліотека отримала від польського періоду. Є книги ХVІІІ, ХІХ ст., першої половини ХХ ст. Цінність цього рідкісного фонду полягає в розкритті фундаментальних природничих, технічних, сільськогосподарських наук цих століть. У фонді є унікальні видання видавництв Берліна, Лондона, Варшави.

Фонд містить колекцію з приватних бібліотек і архівів родовитих осіб з гербами та екслібрисами на титульних сторінках книжок.

Фонди бібліотеки доповнювались також за рахунок власних коштів викладачів рільничої академії. В книзі “Dublany” (Львів 1897) подано таблицю закуплених видань (переважно студійні праці наукових установ і книги окремих професорів) і зазначено прізвища викладачів.

Інформацію стосовно роботи бібліотеки рільничої академії знаходимо у “Щорічниках Крайової вищої сільськогосподарської школи в Дублянах”. У третьому томі наукових праць вищої школи (1894) подана бібліографічна робота “Список наукових праць, опублікованих в різних виданнях науковцями Дублян за 1890–1894 рр.” Важливим здобутком були праці професорів Вищої рільничої школи, а потім Академії рільничої, які найчастіше виходили у світ у Львові.

Викликають цікавість підручники з агрономії, математики датовані початком XVIII століття.

Фонд рідкісної книги є джерелом наукових досліджень. Щорічно матеріалами відділу користуються сотні читачів професорсько-викладацького складу, аспіранти та студенти ЛНАУ, науковці України та закордонні вчені з Польщі, Франції, Німеччини. Користуючись матеріалами фонду, було захищено ряд дисертацій з агрономії, будівництва, тваринництва, а також історії сільськогосподарських видань Галичини.

В 1944 р. вищу рільничу школу було приєднано до Львівського політехнічного інституту. На базі сільськогосподарського факультету політехнічного інституту в 1947 р. було офіційно відкрито ЛСГІ. Одночасно з відкриттям інституту організовано бібліотеку, книжковий фонд якої нарахував 15 тис. примірників.

Через деякий час книжковий фонд бібліотеки поповнився літературою, подарованою бібліотекою Московської сільськогосподарської академії ім. К.А. Тімірязєва та бібліотекою ім. М.Є. Салтикова-Щедріна.

Бібліотека на той час розміщувалась лише в двох кімнатах інститутського гуртожитку по вул. І. Котляревського, 22. В одній із них був читальний зал на 50 місць, у другій – книгосховище, книги в якому вміщувались на шести стелажах. Штат бібліотеки налічував 5 бібліотечних працівників. Найважливішим завданням бібліотеки було створити книжковий фонд навчальної літератури.

З 1948 р. було розпочату роботу над створенням каталогів, а вже в 1952 році функціонували алфавітний і систематичний каталоги, каталог іноземної літератури, які повністю відображали весь фонд бібліотеки. Кількість читачів, зареєстрованих бібліотекою в 1953 році – 2109, з них: викладачів – 149, студентів і допоміжного персоналу – 1960.

Слід зазначити, що в 60-і роки панував культ знань і книги. Бібліотека ставила за мету – забезпечити навчальний процес літературою для виховання інтелекту, духовного збагачення студентської молоді. Однак забезпеченість навчальною літературою була низькою (один підручник на 12–15 студентів).

Початок довідково-бібліографічної роботи в нашій бібліотеці припадає на 1962–1965 рр., про що довідуємось із звіту завідувача бібліотеки В.Л. Кошового.

Складалися бюлетені нових надходжень, подавалась інформація про надходження нових книг в інститутській газеті, велася бібліографічна картотека газетних і журнальних статей та інші форми пропаганди літератури.

У 1966 році бібліотеку було переведено у нове приміщення, що в головному корпусі загальною площею 1200 м2. Читальні зали мали вмістити одночасно 400 читачів. У цьому приміщенні бібліотека працює і тепер.

У 1970 році наукова бібліотека ЛСГІ мала таку структуру:

o       відділ комплектування і опрацювання книг;

o       відділ обслуговування читачів:

o       абонемент для стаціонару, абонемент для студентів заочників, читальний зал, бібліографічний сектор, МБА, бібліотечки при кабінетах.

Рішенням вченої ради від 1975 р. з метою поліпшення інформаційного обслуговування професорсько-викладацького складу було призначено на кожній кафедрі інформатора з числа викладачів. Створено сектор НТІ (науково-технічної інформації).

На базі бібліотеки в 1977 році створено методичне об’єднання сільськогосподарських бібліотек Львівської області, в яке увійшло 12 галузевих бібліотек: науково-дослідних інститутів (3), дослідних станцій (2), вищих і середніх навчальних закладів (6), а також відділ сільськогосподарської літератури Львівської обласної наукової бібліотеки.

У 1985 році за поданням Центральної наукової бібліотеки Всесоюзної академії сільськогосподарських наук Держагропром СРСР перевів бібліотеку ЛСГІ на ІІ категорію. Адміністрацією інституту виділила додаткове приміщення для бібліотеки (на вул. Студентській, 1) площею 300 м2. Це дало можливість ввести в структуру бібліотеки відділ обслуговування навчальною літературою з абонементами для студентів стаціонарної та заочної форми навчання.

У 1988 році вдосконалено структуру бібліотеки, куди ввійшли 5 відділів, 5 секторів. Це відділи наукової обробки й організації каталогів; комплектування; обслуговування науковою та художньою літературою; інформаційно-бібліографічний, а також сектори художньої літератури; науково-технічної інформації; культурно-просвітницької роботи; сектор обліку; сектор читальних залів. У штаті бібліотеки – 36 працівників.

У 90-ті роки, коли, після проголошення України незалежною державою, сільське господарство, наука, культура почали розвиватися на демократичних засадах, бібліотеці надані всі можливості, щоб стати центром підготовки українських фахівців аграрної галузі.

Перед бібліотекою постало завдання – забезпечити літературою, інформаційними матеріалами студентів і викладачів для навчального процесу, культурно-просвітницької роботи.

В 1995–1999 рр. бібліотека разом з ЦНСГБ УААН була співрозробником наукової теми затвердженої президією УААН. “Історія аграрної науки і бібліографістики”. Результатом цієї роботи став випуск бібліографічного покажчика “Діячі кооперативного руху Гиличини 1873–1939 рр., захист директором бібліотеки дисертаційної роботи “Українські сільськогосподарські видання Східної Галичини як джерело біографічної інформації, видання ряду інших публікацій з даної тематики.

Виконуючи Постанову президії УААН “Про концепцію розвитку сільськогосподарських бібліотек України та національну доктрину розвитку інформаційно-бібліотечної справи в Україні”, бібліотека працює над впровадженням інформаційних технологій. З цією метою 2003 р. було створено відділ комп’ютерних технологій, а згодом – електронний читальний зал.

Сьогодні наукова бібліотека ЛНАУ за обсягом, унікальністю і цінністю своїх фондів належить до найбільших галузевих книгозбірень у Західній Україні. Загальний фонд бібліотеки нараховує 551 953 примірників, з них 211 367 наукової, 228 033 навчальної, 35 547 художньої. Щорічно бібліотека отримує понад 200 назв періодичних видань.

Особливої актуальності у роботі набуває виховання творчої особистості серед студентської молоді, на формування якої спрямована низка культурно-просвітницьких заходів, що проводяться бібліотекою. Велика увага приділяється бібліотекою пропаганді історично-наукової та культурної спадщини, яка спрямована на залучення читачів через фонд бібліотеки до глибинних пластів національної культури і духовності, формуванню поглядів на основі цінностей вітчизняної та світової науки і культури.

За 155 років свого існування бібліотека пройшла шлях від маленької установи до сучасного інформаційного та культурного центру університету.

Бібліотека ввійшла в ХХІ сторіччя з великим практичним досвідом, який дозволить поєднати традиційні та новітні інформаційні технології в обслуговуванні своїх користувачів і вийти за рамки традиційних уявлень про послуги бібліотеки.

Інформаційно-бібліографічні заходи НБ ЛНАУ

Інформаційно-бібліографічна робота Наукової бібліотеки ЛНАУ тісно пов’язана з навчальною і науковою діяльністю ВНЗ: у цій ситуації НБ ЛНАУ активно співпрацює з кафедрами, науковими лабораторіями.

Найпоширенішими формами цієї роботи є проведення різноманітних заходів, зокрема «Дні кафедри», «Дні інформації», «Дні науки», «Дні аспіранта».

Впродовж вересня-травня 2011-2012 рр. було проведено 12 таких заходів «День кафедри» менеджменту економіки та менеджменту ЗЕД (31.01); кафедри українознавства (8.02); кафедри генетики, селекції та захисту рослин (15.02); кафедри бухобліку (24.02); кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії (28.02); кафедри фінансів (12.03); кафедри статистики та аналізу (19.03); кафедри економіки підприємств (26.03); загально факультетський на будівельному факультеті (3.04); кафедри екології та біології (17.04); кафедри менеджменту організації (24.04); кафедри права і підприємництва (16.05).

«День кафедри» передбачає консультування користувачів щодо оптимальних шляхів пошуку необхідної інформації.

Захід передбачає: виступ директора НБ ЛНАУ, доц. Пинди Л. А. з мультимедійною презентацією, виставку джерел первинної та вторинної інформації, підготовлений працівниками інформаційно-бібліографічного відділу пакет документів: тематичний список літератури друкованих видань з дисциплін, які вивчаються на кафедрі; правила депонування статей; правила бібліографічного опису. Розмаїття свого фонду бібліотека розкриває через вдало організований довідково-пошуковий апарат.

Структура довідково-пошукового апарату

Структура Наукової бібліотеки ЛНАУ на 1.12. 2012р.

Адміністрація бібліотеки

■ директор бібліотеки

■ заступник директора бібліотеки

■ методист

Інформаційно-бібліографічний

відділ

■ зав. відділом

■ головний бібліотекар

■провідний бібліотекар


Відділ комплектування і наукової обробки документів

зав. відділом

■ провідний бібліотекар

■ бібліотекар I категорії

■ бібліотекар І категорії


Відділ обслуговування навчальної літератури

■ зав. відділом

■ провідний бібліотекар

■ бібліотекар I категорії

■ бібліотекар I категорії

■ бібліотекар I категорії

Відділ рідкісних книг та рукописів

■провідний бібліотекар

■головний бібліотекар

провідний бібліотекар

Відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення бібліотеки

■ зав. відділом

■ бібліотекар I категорії

■ бібліотекар I категорії

■ бібліотекар I категорії

■ бібліотекар I категорії

Відділ обслуговування науковою та художньою літературою

■ зав. відділом

■ бібліотекар I категорії

■ бібліотекар І категорії

■ бібліотекар IІ категорії


Фонд інформаційно-бібліографічних матеріалів охоплює – інформаційно-бібліографічні бюлетені, різноманітні  бібліографічні покажчики, що надходять до бібліотеки. Його формують:

1. Видання Книжкової палати України:

а) Літопис книг. Видається з 1924 року, виходить двічі на місяць;

б) Літопис журнальних статей. Видається з 1936 року, виходить двічі на місяць;

в) Літопис газетних статей. Видається з 1937 року, виходить двічі на місяць;

г) Літопис авторефератів дисертацій. Виходить щоквартально і вміщує дані про автореферати дисертацій, незалежно від їх обсягу, тиражу та способу друку.

2. Реферативна, оглядова, сигнальна інформація:

а) Інститут проблем реєстрації інформації НААН України та Національна бібліотека України ім. Вернадського видають Український реферативний журнал «Джерело» – періодичне інформаційне видання, призначене для оперативного відображення змісту друкованих в Україні наукових видань із природничих, технічних, суспільних і гуманітарних дисциплін у 3-х серіях:

Сер. 1 – Природничі науки;

Сер. 2 – Техніка. Промисловість. Сільське господарство;

Сер. 3 – Суспільні та гуманітарні науки. Мистецтво.

Усі 3 серії УРЖ «Джерело» виходять з періодичністю 1 раз на 2 місяці (6 разів на рік). В УРЖ «Джерело» реферуються монографії, збірники наукових праць, матеріали конференцій, посібники для ВНЗ, серіальні (продовжувальні та періодичні) видання, автореферати дисертацій, препринти. Джерелом інформації для підготовки УРЖ є обов’язковий примірник творів друку України, що надходить до Національної бібліотеки України ім. Вернадського. Запис у РЖ передбачає бібліографічний опис документа, реферат, а також шифр зберігання в Національній бібліотеці України 
ім. Вернадського. Твори друку можна отримати безпосередньо;

б) Національна Академія аграрних наук і Державна наукова сільськогосподарська бібліотека України видають щоквартально з 1999 р. РЖ «Агропромисловий комплекс України». Журнал інформує вчених та фахівців галузі про основні вітчизняні досягнення аграрної науки і виробництва з метою своєчасного, найповнішого застосування цих досягнень на практиці. Видання є орієнтиром для спеціалістів і працівників науково-технічної інформації. Періодичність видання –
4 випуски на рік;

в) Всеросійський інститут наукової і технічної інформації (ВИНИТИ) видає низку бібліографічних видань з питань сільського господарства, машинобудування, економіки і організації тощо. Наукова бібліотека отримує російськомовні реферативні журнали:

«Тракторы и сельскохозяйственные машины и орудия»;

«Геодезия и аэросьемка»;

«Нетрадиционные и возобновляемые источники энергии»;

«Экономика промышленности»;

«Энергетика. Теоретические основы теплотехники. Промышленная теплотехника»;

«Биология. Ботаника. Почвоведение и агрохимия»;

«Биология. Ботаника. Растениеводство»;

«Экономика промышленности. Финансы. Банки. Страхование».

г) До послуг користувачів видання Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки Російської академії сільськогосподарських наук:

-         Систематичний покажчик «Сельскохозяйственная литература».

У покажчику відображені книги, брошури, збірники і продовжувальні видання з питань сільського господарства і харчової промисловості. Призначений для наукових працівників, викладачів сільськогосподарських і харчових ВНЗ і технікумів, фахівців агропромислового виробництва;

-     Систематичний покажчик іноземної літератури «Сельское хозяйство»

Покажчик є органом поточної бібліографічної інформації зарубіжної літератури зі сільського господарства і харчової промисловості.

Крім того, під час проведення «Днів кафедри» користувачам пропонується інформація про електронні ресурси, які підтримуються та поповнюються ДНСГБ НААН. Основні електронні ресурси ДНСГБ НААН розмішені на сайті http://www. dnsgb.kiev.ua.

ДНСГБ НААН, крім власного інформаційного ресурсу, підтримує й поповнює понад 20 млн бібліографічних, реферативних, фактографічних і повнотекстових баз даних, в яких міститься понад 20 млн. записів світового інформаційного потоку і мільйони сторінок повних текстів, серед яких:

УКРАГРОТЕКА – Електронний каталог ДНСГБ НААН on-line;

AGROS – БД Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки Росії;

Belal – електронний каталог Біл СГБ on-line;

AGRIS – International Information System for the Agricultural Sciences and Technology – Міжнародна інформаційна система по сільськогосподарських науках і технологіях;

CARIS – Current Agricultural Research Information System – Міжнародна інформаційна система по сільськогосподарських наукових проектах і технологіях;

ACRICOLA – Agricultural On-Line Access – Інформаційна система США зі сільського господарства;

CAB Abstracts – The World's Leading Agriculture Database – Міжнародна інформаційна система зі сільськогосподарських наук і технологій;

AGORA – Access to Global Online Research in Agriculture – Глобальні дослідження в сільському господарстві;

FSTA – Food Science and Technology Abstracts – Міжнародна реферативна система по продовольству і технологіям;

Food and Human Nutrition in AGRIS – Продовольство і живлення;

WLAS – World List of Agricultural Serials – Всесвітній каталог сільськогосподарських серійних видань;

Російський зведений каталог з науково-технічної літератури.

Як показує практика, проведення «Дня кафедри» стало одним із ефективних заходів щодо удосконалення наукової та професійної підготовки спеціалістів аграрної галузі.

Графік роботи НБ ЛНАУ:

Адміністрація – з 9:00 до 17:15 год.

Відділ комплектування і обробки літератури – з 9:00 до 17:15 год.

Інформаційно-бібліографічний відділ – з 9:00 до 17:15 год.

Відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення бібліотеки – з 9:00 до 17:15 год.

Відділ рідкісних книг та рукописів – з 9:00 до 17:15 год.

Відділ обслуговування науковою та художньою літературою – з 9:00 до 17:15  год.

Відділ обслуговування навчальною літературою – з 9:00 до 18:00 год. (графік поточний)

Читальні зали НБ гуртожитків працюють – з 16:00 до 20:00 год.

Робота читальних залів НБ в гуртожитках забезпечується працівниками відділів обслуговування згідно поточного графіку.

Вихідний: субота, неділя


ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАЧІВ:

АНАЛІЗ АНКЕТИ

З метою вивчення та задоволення інформаційних потреб своїх користувачів НБ ЛНАУ провела дослідження «Студент Вузу – користувач бібліотеки».

Основною метою дослідження є виявлення потреби у бібліотеці, рівня задоволеності читача бібліотечним обслуговуванням, номенклатурою послуг, рівнем професіоналізму бібліотекаря, оперативністю, повнотою та комфортністю обслуговування, доступністю.

Питання анкети були складені таким чином, щоб з відповідей можна було одержати інформацію та дані про те, як раціональніше організувати систему бібліотечно-бібліографічного обслуговування користувачів, яким формам інформування надати перевагу, розширити коло послуг користування ресурсами мережі INTERNET.

Одиниця вибору нашого дослідження – це студент ЛНАУ.

У дослідженні взяли участь 300 респондентів, з яких:

–100 респондентів економічного факультету;

–100 респондентів факультету механіки та енергетики;

–100 респондентів факультету агротехнологій та екології.

За результатами дослідження зроблено наступні висновки:

На питання "З якою метою Ви відвідуєте бібліотеку?" – отримали відповіді:

для навчання – 91 %;

наукові праці – 4 %;

отримання інформації про нову літературу – 3 % і користування мережею INTERNET – 2 %.

Питання "За ознакою інтенсивності відвідувань бібліотеки протягом календарного року" – дозволило дослідити картину динаміки бібліотечної роботи. Бачимо, що більшість студентів відвідують бібліотеку:

*частіше одного разу на тиждень – 55 %;

*раз на тиждень – 30 %;

*інша періодичність – 10 %;

*від випадку до випадку – 5 %.

Підводячи підсумок третього пункту анкети "Чим приваблює Вас НБ ЛНАУ?", необхідно зазначити, що більшість респондентів керуються двома чинниками – універсальністю фонду, його повнотою та можливістю користування ресурсами у мережі INTERNET.

Відтак бачимо, що бібліотека приваблює студентство як носій накопичених знань, які використовуються у навчальній, науково-дослідницькій, самоосвітній діяльності, і як джерело, яке реєструє нові знання, отримані в результаті пошуку для подальшого використання.

При загальній позитивній оцінці анкетування виявило проблеми, над якими ще треба працювати. Насамперед, викликає стурбованість недостатній рівень самостійних навичок роботи з електронними джерелами інформації, їх використання, особливо в той час, коли бібліотека активно впроваджує в практику роботи автоматизовані технології.

Це ще раз свідчить про необхідність збільшення годин з основ інформаційної культури з метою підвищення  бібліотечно-бібліографічної грамотності студентів.

У відповідь на питання "Яким відділом бібліотеки ви користуєтесь найчастіше?" – слід зауважити, що наші студенти мають всі можливості для навчання та самоосвіти, оскільки створені всі умови доступу до інформації. Крім абонементів денної та заочної форм навчання, читальних залів навчально-методичних кабінетів, головного читального залу, функціонують читальні зали в студентських гуртожитках №2, №3, №4, №6, №7.

Щодо інтенсивності користування відділами бібліотеки, то першість належить електронному читальному залу. Друге місце розділили відділи навчальної літератури та відділ читального залу. На третьому місці інформаційно-бібліографічний відділ, де студенти отримують довідки, консультації з пошуку інформації, індекси УДК.

На питання "Чи потрібні читальні зали в гуртожитках (за місцем проживання)?" – ми отримали позитивну відповідь.

Відповідаючи на питання "До якого типу видань звертаєтесь найчастіше у пошуках необхідної літератури?" – студенти віддають перевагу науково-популярним, довідковим та художнім виданням.

При аналізі відповідей на питання "Якими періодичними виданнями Ви найбільше послуговуєтесь?" – з'ясувалось, що в досліджуваному нами масиві газетних та журнальних видань домінує політико-правова і економічна тематика, проблеми техніки та екології. Як бачимо, найчастіше респонденти звертаються до тих тем, які найбільше відповідають рівню їх інтересів.

Зокрема журнали:

Економіка АПК;

Економіка України;

Фінанси України;

Агроекологічний журнал;

Екологічний вісник;

Енергетика та електрифікація.

Серед газетних видань віддають перевагу:

Все про бухгалтерський облік;

Праця і зарплата;

Українська літературна газета;

Українське слово.

Однак в НБ ЛНАУ відсутні журнали "Механізація сільського господарства" та "Агроном".

Аналізуючи відповідь на питання "За якими темами Ви найчастіше отримуєте відмови?" виявилось, що є теми недостатньо висвітлені у фондах нашої бібліотеки.

–конкурентоспроможність;

–статистичні відомості з питань с/г за останні роки;

–державне та корпоративне управління;

–методика економічних досліджень.

В результаті відповідей на питання "Яким формам інформування про нові видання Ви надаєте перевагу?" – ми отримали наступне: на першому місці виставки нових надходжень; тематичні виставки – 55%;

на другому місці: інформаційно-масові заходи ( Дні науки, Дні інформації, Дні кафедри) – 43%; бібліографічні огляди – 2%.

Значну увагу приділяють респонденти культурно-просвітницьким заходам (тематичні вечори, літературні години, презентації книг, вечори-зустрічі).

Як показує практика, для пошуку необхідної інформації студенти використовують мережу INTERNET. Серед видань вторинної інформації користувачі вважають найбільш інформативним Український реферативний журнал «Джерело», який виходить у трьох серіях і охоплює наукові видання, що вийшли друком в Україні:

Серія 1. Природничі науки

Серія 2. Техніка. промисловість. Сільське господарство

Серія 3. Соціальні та гуманітарні науки.

Реферативний журнал "АПК".

Окремі питання анкети мали на меті розкрити ті зміни, які відбулися за останні роки в бібліотеці. Нам було цікаво побачити бібліотеку очима студентів. Як свідчать відповіді, впродовж останнього часу поліпшилась повнота фондів, оперативність, обслуговування, фаховість працівників, покращилась можливість пошуку літератури.

Умови створені для роботи в бібліотеці оцінюються «ДОБРЕ»,

рідко – «ЗАДОВІЛЬНО».

Якість обслуговування користувачів у бібліотеці – добра і в основному задовольняє наших відвідувачів

Дослідження виявило досить високий рівень позитивного ставлення працівників бібліотеки до процесу обслуговування. Особливого значення в роботі бібліотеки набуває принцип загальнодоступності до інформації.

Інформаційний напрям забезпечується збиранням, зберіганням і розповсюдженням інформації.

З метою покращення роботи бібліотеки респонденти підтвердили необхідність подальшого впровадження комп'ютерних технологій в процес бібліотечного обслуговування, збільшення кількості електронних версій матеріалів, поліпшення книгозабезпеченості.

Аналіз результатів анкетування користувачів дозволяє отримати об'єктивну картину окремих напрямків діяльності бібліотеки та визначити шляхи подальшого її розвитку. Ми вважаємо, що сьогодні вкрай необхідно критично проаналізувати отримані результати нашого дослідження з позицій інтересів студентів, знайти можливості зробити бібліотеку більш корисною та необхідною для користувачів.

Вирішення проблем, з якими стикається наша бібліотека обумовлює перегляд традиційних форм діяльності, наполегливо вимагає нових підходів. В умовах зменшення коштів на розширення своїх фондів і, водночас, великих обсягів інформаційних ресурсів, доступних через глобальну мережу INTERNET, змінюється роль бібліотекаря. Працівники бібліотеки мають добре знати документально-інформаційні потоки та масиви, здійснювати,  опрацьовувати та представляти їх в інформаційних системах та мережах, знати потреби користувачів, добре орієнтуватися в різних продуктах та послугах.

Відповідаючи на питання анкети, респонденти мали можливість оцінити фактори, які складають основу моделі якості обслуговування,підкреслити те, що для них є головним.

Отримані дані дозволили проаналізувати використання різних джерел інформації, рівень респондентів, також простежити динаміку причин незадоволених запитів.

Підсумовуючи вище сказане, слід зазначити, що подальше вивчення інформаційних потреб користувачів бібліотеки дозволить:

більш ефективно формувати навчальні та наукові фонди бібліотеки;

раціональніше організовувати структуру обслуговуючих підрозділів бібліотеки з використанням в їхній роботі комп'ютерних технологій;

упорядкувати довідково-пошуковий апарат;

внести корективи в систему документації (плани, звіти).

Powered by Web Agency