Історія та сучасність Музею

Музей Степана Бандери в Дублянах – явище небуденне і не рядове. І не лише для аграрного університету, при якому він діє, а й для всієї України. Адже Музей створений для популяризації відомої особистості, колишнього студента тоді ще рільничо-лісового факультету (1928–1933 рр.) – Степана Бандери.

Заснований 4 січня 1999 року з ініціативи ректора ЛНАУ, академіка НААНУ Володимира Васильовича Снітинського наш музей став місциною, куди тягнеться все більше і більше людей, адже щороку музей відвідує понад 2000 осіб. Це люди різного віку та професії, найбільше ж серед них, звичайно, молоді.

Експозиція розміщена у двох просторих залах головного корпусу університету, на другому поверсі, поряд із приймальнею ректора. Профіль – меморіальний. Площа – 60 кв. м. З часу заснування Музею в його фондах зібрано 1600 одиниць збереження.

Музейна експозиція висвітлює тему національно-визвольних змагань українського народу у ХХ ст., навчання Степана Бандери у 1928–1933 рр. на рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки в Дублянах, його участь в українському національному житті краю і високу політичну активність.

Музей С.Бандери – частий гість не лише на шпальтах преси, а й «герой» радіо- та телепередач. Все це разом робить добру послугу в поширенні музейної реклами, у висвітленні його роботи, яка з кожним роком набирає все ширшого розмаху і глибини.

Діяльність музею – це свята і будні, насичені чималою кількістю екскурсій, робочих зустрічей, бесід з метою обговорення важливих тем, пошук нових матеріалів тощо.

Музей протягом свого існування – це:

-  Понад 65 тисяч відвідувачів, для яких було проведено екскурсії та бесіди на теми національно-визвольної боротьби;

-  Гості із США, Канади, Німеччини, Франції, Голландії, Латвії, Польщі, Угорщини, Китаю, України. Серед відвідувачів учасники Міжнародного студентського наукового форуму «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК», гості ЛНАУ з нагоди Дня відкритих дверей, державні чиновники різних рангів, директори та працівники музеїв української визвольної боротьби, керівники та вчителі закладів освіти, журналісти, студенти ЛНАУ та інших українських та закордонних ВНЗ, школярі з різних регіонів України та учні літніх таборів.

Найчисленнішою категорією екскурсантів  є українські учні і студенти. І не дивно – адже музей розраховано саме на молодіжну аудиторію і за час свого існування він став кузнею молодіжного національно-патріотичного виховання.

-  Слова вдячності у книзі відгуків і усне слово подяки тим, хто творив його, хто сприяє його іміджу, хто робить усе, щоб нести знання про нашу героїчну історію в маси.

Відвідувачі музею мають змогу ознайомлюватися з новими виставками, присвяченими провідникові ОУН Степану Бандері та пам’ятним датам в історії нашого народу: «Степан Бандера в культурній спадщині українців», «УПА та сьогодення (до 75-річчя від дня створення)», «Голодомор – величезна трагедія українського народу», «Уродини  незламного лицаря української свободи Степана Бандери», «Україна має знати своїх героїв». Працівниками музею підготовлюється і видається часопис «Вісті Музею Степана Бандери».

Крізь призму десятиліть музей впевнено дивиться у майбутнє вільного українського народу та гостинно запрошує всіх зацікавлених побувати тут.

Пам’ятник Степанові Бандері в Дублянах

1993 р. на фасаді старого академічного корпусу Університету в Дублянах встановлено меморіальну таблицю з написом і рельєфним портретом С. Бандери різця львівських скульпторів Василя і Володимира Одрехівських.

У 1999 році було закладено та освячено камінь на місці монумента Степанові Бандері. А вже у 2002 році у Дублянах перед Академічним корпусом постав у бронзі пам’ятник великому синові українського народу, Славетному Провіднику українських національно-визвольних змагань ХХ століття Степанові Бандері.

І сьогодні, проходячи повз пам’ятник Степанові Бандері, молодь задумується про те, що йде тими ж стежками, якими у свої студентські роки ходив наш Національний Лідер.

Пам’ятник притягує до себе національно свідомих громадян не тільки нашого краю, але й усієї України та гостей із-за кордону.

Коротка біографічна інформація про Степана Бандеру

Народився Степан Андрійович Бандера 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів на Івано-Франківщині  в родині греко-католицького священика.

З 1919 по 1927 рік Бандера навчається в Стрийській гімназії, де бере активну участь у пластунських організаціях та учнівських гуртках. Після її закінчення в 1928 році він вступає на рільничо-лісовий факультет Львівської Політехніки. Навчання відбувалося у вісім семестрів, чотири семестри у Львові , чотири – в Дублянах. Степан був відмінником, зразковим студентом, брав участь в різного роду гуртках. Проживав Степан Бандера в єдиному на той час гуртожитку, сьогодні – гуртожиток №5. Провчившись вісім семестрів, Степан Бандера так і не здав дипломного екзамену через свою політичну діяльність.

У 1932–1933 рр. виконував функцію заступника крайового провідника, а в середині 1933 р. був призначений Крайовим провідником ОУН на західноукраїнських землях.

У червні 1934 року польська поліція арештовує Степана Бандеру та інших членів ОУН. Під час Варшавського процесу  їх судили за приналежність до ОУН та за організацію політичних акцій. Степана Бандеру було засуджено до ув’язнення у концтаборі «Береза Картузька», де він відсидів до 1939 року. Навіть там він залишався провідником ОУН та підтримував зв’язок із підпіллям. У зв’язку з нападом Німеччини на Польщу ситуація на дільницях, де перебували в’язні, стала настільки критичною, що в’язнична адміністрація поспіхом евакуювалась і таким чином всі ув’язнені вийшли на свободу.

30 червня 1941 р. проголошено відновлення Української Держави у Львові. Як наслідок — 5 липня 1941 року Бандера та його соратники були ув’язнені в концтаборі  Заксенгаузен, відомому як місце утримування найбільш важливих в'язнів Рейху.

Після звільнення з концтабору у 1944 році Бандера проводив активну боротьбу проти  Радянської влади, за що Радянський уряд вбачав у ньому небезпечного ворога. Внаслідок такої ситуації Степан Бандера постійно змінює місце проживання, переїжджаючи з місця на місце. Остаточно він облаштувався у Мюнхені. Там він провів останні роки свого життя з підробленим паспортом на ім’я Штефана Попеля.

15 жовтня 1959 року його вбив агент КДБ Богдан Сташинський, вистріливши йому в обличчя зі спеціального пістолета струмінь ціанистого калію.

20 жовтня  1959 року Степана Бандеру поховали на кладовищі у Мюнхені.


Видання Музею Степана Бандери:


Переглянути буклет музею Степана Бандери

Переглянути газету "Вісті музею Степана Бандери 2018"

Переглянути газету "Вісті музею Степана Бандери 2015"


Переглянути газету "Вісті музею Степана Бандери 2013"


Переглянути газету "Вісті музею Степана Бандери"


Документальний фільм виробництва каналу «1+1», який розкриє таємниці життя українського політичного діяча, ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху ХХ століття Степана Бандери. Знімальна група побувала і в ЛНАУ, в тому числі – в Музеї Степана Бандери.